В Острозькій академії обговорили зміни до правопису

У середу, 11 вересня, у Національному університеті «Острозька академія» відбувся круглий стіл «Український правопис-2018: за і проти».

Участь у заході взяли викладачі-філологи, студенти, аспіранти й журналісти. Під час круглого столу зацікавлені обговорили проект правопису, який розробила Українська національна комісія з питань правопису.

На початку з вітальним словом виступив доктор філософських наук, проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА Дмитро Шевчук, який зауважив, що попри те, що навколо проекту правопису точаться дискусії, ідея відповідних змін не нова. Водночас, – уважає Дмитро Михайлович, – фахівці-лінгвісти Острозької академії не повинні бути осторонь цього актуального питання й повинні долучитися до загальнодержавного обговорення.

Дмитро Шевчук

Наступним доповідь виголосив кандидат філологічних наук, старший викладач, в.о. завідувача кафедри української мови і літератури Віталій Максимчук. Віталій Васильович коротко ознайомив присутніх із проектами правопису часів незалежної України й основними нововведенями проєкту 2018 року. У своєму виступі він торкнувся одного з найбільш суперечливих аспектів – уживання літери «и» на початку слова й у закінченнях родового відмінка однини іменників ІІІ і IV відміни (индик, инший, радости, крови, любови, імени). На думку викладача, таке нововведення доречне, оскільки воно зумовлене історико-граматичним контекстом.

Віталій Максимчук пояснює особливості змін

Жваве обговорення викликали правила написання слів іншомовного походження, слів із частинкою пів-. Дискутанти свідомі того, що їх потрібно спростити, але до цього треба підійти виважено й урахувати думки експертів з іноземних мов. Леся Коцюк, кандидатка філологічних наук,  доцентка кафедри англійської мови і літератури НаУОА, зауважила, що не розуміє, де в іменниках «лавреат», «павза», «авдієнція» тощо береться приголосний «в», оскільки його немає в англійській вимові. На думку науковиці, не варто змінювати теперішнє написання цих лексем.

Чимало запитань учасники дискусії висловлювали про те, як розрізняти написання за правилом, а як – за традицією (такого чимало в обговорюваному проєкті). Зокрема студенти 4-го курсу зазначили, що не варто іменник контр-адмірал писати з дефісом (так пропонує проєкт) і зараховувати до винятків, а доцільніше – разом, як і інші лексеми з іншомовними префіксами (ексчемпіон, віцепрем’єр, мініфутбол, контратака).

Зацікавлені слухачі

На думку Олексія Костюченка, журналіста, кандидата психологічних наук, старшого викладача кафедри журналістики НаУОА, до правопису потрібно внести правила, що регулюватимуть творення фемінітивів, якими так часто послуговуються українські ЗМІ: кандидатка, доцентка, фотографиня тощо. Цю ідею підтримали студентки 5-го курсу.

«Не універсальний чоловік», – Віталій Максимчук про фемінітиви, чоловічі професії та українську мову

Жваве обговорення викликало спостереження Віталія Максимчука за топоніміконом проєкту. Віталій Васильович зауважив, що, окрім сучасних географічних назв, правопис містить «мертві» топоніми, тобто географічні назви, яких немає на карті, або ті, які стали надбанням «локальних» істориків, не завжди українських. Дослідник запропонував вилучити з правопису «мертві» топоніми (напр., с. Красне Друге (Україна) – перейменовано в с. Германівка, м. Цілиноград (Казахстан) – назва м. Астана впродовж 1961–1992 років, с. Новосілки-на-Дніпрі (Україна) – затоплене під час заповнення Київського водосховища в 1960-х роках тощо), а натомість додати відомі європейські власні назви, які віддзеркалюваимуть написання за тим самим правилом.

«Я взяв до уваги лише декілька сторінок обговорюваного правопису, зокрема розділ «Правопис складних і складених геогрфічних назв». Здивувало те, що багато топонімів просто перекочувало в проєкт із попередніх радянських видань. Українське суспільство прагне пізнати Європу, а правопис пропонує не забувати про історичні топоніми Росії, Казахстану й Туркменістану. Уважаю доречним переглянути онімний простір проєкту й осучаснити його», – зауважив у коментарі Район.Острог Віталій Максимчук.

Учасники круглого столу вирішили узагальнити пропоновані думки й надіслати їх на адресу Української національної комісії з питань правопису зі сподіваннями бути почутими.