Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький і тодішня інтелігенція
-
-
>
-
>
-
>
6717
Джерело: Колаж Світлани Омелянчук
Острозька земля здавна мала потужні контакти із зовнішнім світом. І як пів тисячоліття тому, так і зараз, вони зазвичай пов’язані з Острозькою академією та її діячами.
Редакція Район.Острог разом зі студентством Національного університету «Острозька академія» та доцентом вишу Віталієм Максимчуком продовжує публікувати цикл матеріалів, присвячений 400-річчю «Граматики» Мелетія Смотрицького, щоби нагадати, що саме наша Острозька земля була центром розвитку української освіти й науки. У цій публікації ітиметься про світову інтелігенцію, яка вплинула на формування особистості Мелетія.
Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький – і філолог, і релігійний діяч
Передовсім зауважимо, що розвиткові Мелетія Смотрицького значно сприяв Герасим Смотрицький, його батько й перший учитель. Саме від нього Мелетій почерпнув значний обсяг знань, що дали поштовх для подальшого самоусвідомлення.
Як відомо, Мелетій Смотрицький навчався в Острозькій академії. Тут він познайомився з греком Кирилом Лукарісом, який згодом став його вчителем і наставником. Хоча деякі науковці вважають, що це неможливо, оскільки Мелетій і Кирило були майже однолітками (різниця у віці – 5 років). Усе ж побутує думка, що саме Кирило Лукаріс допомагав своєму підопічному вивчати грецьку та латинську мови.
Мелетій Смотрицький здобував освіту не лише в Острозькій академії. Після смерти Герасима Смотрицького сам князь Василь-Костянтин Острозький віддав Мелетія на навчання до Віленської єзуїтської академії. Цей факт підтверджує, що Смотрицькі мали тісні контакти з родом князів Острозьких.
Одним із тих, хто вплинув на Мелетія Смотрицького, став його учень Богдан Богданович Соломирецький. Близько 1590-х років батько хлопця Богдан Іванович Соломирецький запросив Мелетія викладати своєму синові. Тоді Смотрицький зі значним успіхом закінчив Віленську академію. Разом із Богданом меншим Мелетій мандрував за кордоном, слухав лекції в найвідоміших університетах, зокрема у Віттенберзькому, Лейпцизькому та Нюрнберзькому. Безперечно, це доводить, що, навіть ставши вчителем для когось, Мелетій Смотрицький і надалі продовжував здобувати знання та збагачувати свій світогляд.
Мелетій був знайомий із ректором Віленської братської школи, письменником і редактором Леонтієм Карповичем, який, зокрема, працював над підготовкою до видання «Треносу» Смотрицького. Коли Карпович помер (1620 р.), то Мелетій під час поховання виголосив промову, яка пізніше стала основою «Казання на чесний погреб Леонтія Карповича». Ім’я ректора Віленської братської школи можна прочитати й на першій сторінці «Грамматіки славенския правилное Cvнтагма», 400-річчю якої присвячено цей матеріал.
Мелетій Смотрицький добре знав Йова Борецького, першого ректора Київської братської школи, та Петра Могилу, архімандрита Києво-Печерського монастиря, з якими часто спілкувався про релігію.
Загалом автор «Граматики» тісно контактував із тогочасними діячами, які вплинули на формування його світогляду, а також залишили помітний слід в історії української релігії, культури, лінгвістики… Багато сторінок із життя Мелетія Смотрицького до сьогодні не відомі, тому цілком можливо, що до його кола спілкування належало значно більше осіб.
Олександра ЯРОШИК
