Студентка Мар’яна Ковцун розповіла про секрети навчання на журналістиці в Острозькій академії
Інтерв’ю зі студенткою Національного Університету «Острозька академія» Мар’яною Ковцун, яка навчається на третьому курсі спеціальності «Журналістика». У розмові дівчина розповіла про те, як вступила до Острозької академії та як проходить процес навчання.
Мар'яно, чому ти вирішила вступати саме на журналістику?
Чесно кажучи, я й не думала, що виберу собі таку професію, як журналіст. Все вийшло досить спонтанно. Я планувала вступати в театральне, в Київський університет імені Поплавського, або в Тернопільський педагогічний В.Гнатюка на факультет «Мистецтв».
У Тернополі, я навіть здавала вступні іспити, і все-таки мала йти вчитись туди, але в останній момент все змінилось.... Я подавала документи в Острозьку Академію пізніше, ніж в інші ВУЗи. В один момент я зрозуміла, що піду вчитись саме у цей заклад.
Я подавала документи на РГМ (Іноземна філологія) та на Гуманітарний (Журналістика). В кінці-кінців, я обрала журналістику, адже любов до слова та до ораторства перемогла....
Наскільки важко було адаптуватись до навчання та життя в іншому місті?
Чесно кажучи, важко було лише перший тиждень, адже потрапила у нове оточення, де геть все інше. Психологічно важко перелаштуватися, адже я відразу потрапила у доросле життя, де повинна сам за себе відповідати. В деяких першокурсників туга за домівкою триває декілька місяців, в мене було лише один тиждень. Адаптувалася я досить швидко.
Чи виправдались твої очікування у виборі спеціальності?
Я не скажу, що я повністю розчарувалась в журналістиці. Я просто побачила плюси і мінуси своєї діяльності. Мені ця сфера подобається, а особливо телебачення, тому мені це цікаво.
Загалом, я вважаю, що 5 років для журналістики – це дуже багато! Потрібно більше практики, а менше теорії. В університеті ми ж отримуємо все навпаки, на жаль.
Розкажи будь ласка про плюси та мінуси навчання на своїй спеціальності.
Ну плюси і мінуси для кожної людини різні. Особисто для мене, плюс у журналістиці є те, що я постійно маю змогу бачити цікавих особистостей на різних вебірнах, турах, конференціях, які можуть нас навчити цікавому.
Плюс в тому, що це дуже творча і цікава професія, що не потрібно просто сидіти цілий день на роботі в кріслі, це постійна біганина. Тобто, є шанс пожити активним життям.
Щодо навчання, то на журналістиці набагато легше вчитись ніж, наприклад на факультеті романо-германських мов чи на правничому, адже на цих спеціальностей студенти практично не знають, що таке сон.
Хоча буває й в нас таке, що кілька ночей підряд практично не сплю, а буває й навпаки. А найбільший мінус, я гадаю лиш в тому, що ми вчимо багато предметів, які навряд в житті знадобляться, багато теорії, хоча краще було б просто більше практичних завдань та курсів, тому що коли ми прийдемо на роботу, то нас теорії ніхто питати не буде, а лише будуть дивитись як ми професійно справляємось з нашими обов’язками, переглядати наше портфоліо, а для цього потрібна практика, і тільки практика.
Чи подобається тобі методика викладання, яку подають викладачі?
Методика викладання загалом подобається, але як у якого викладача, адже є люди, яких просто нереально цікаво послухати, а є такі, що розповідають так, що можна заснути. Тому це як коли. Більше, напевно, подобається, коли курс пов’язаний з певними творчими завданнями, які неодмінно пригодяться. Ось це дуже цікаво!
Саме цікаве завдання, яке тобі довелось виконувати на протязі 3-х курсів навчання?
Завдань нам задають багато і дуже різних, але саме цікаве - це було коли ми брали інтервю у неблагополучних людей Я робила матеріал з наркоманом та у дівчинкою, яка народилась із вадами здоров'я, але попри все вона живе, навчається, творить добро і своїм прикладом показує, як можна жити і радіти цьому.
Деякі люди мають все: і батьків, і щастя, і здоров’я, і гроші, але чомусь часто закінчують життя самогубством чи ще щось, шукають якихось пригод на свою голову, а ось та дівчинка і той колишній вже наркоман показали, як можна жити і боротись за своє життя, не впадати у відчай. Наркоман кинув цю звичку і став здоровою людиною, має сім'ю, дівчинка просто живе, радіє, посміхається, робить добро і цим самим заставляє задуматись всім над своїм життям!
Розмовляв: ДЕНИС АЛЕЙНІКОВ
Коментарі