«Контрабас»: які схеми працюють на кордоні та чому Україна втрачає мільярди

11 Червня 2020, 16:30
2658

Товарна контрабанда на Волині – явище буденне. Мало не щодня місцеві медіа рясніють заголовками новин про свіжий «контрабас». Жителі прикордоння вигадують сотні способів, як провезти той чи інший товар через митницю і не «попастися».

У той же час контрабанда, яким би звичним явищем не здавалась, має величезний вплив на економічне життя держави та навіть створює значну суспільну небезпеку. Особливо контрабанда товарів комерційного призначення, обсяги якої оцінюють у понад 13 мільярдів доларів за 2019 рік.

Не дивно, що питання криміналізації контрабанди товарів комерційного призначення зараз на часі. Незабаром нам слід очікувати відповідних змін до законодавства.

На Волині громадська організація «Агенція міжнародної співпраці» реалізовує проєкт-дослідження «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині», який фінансує Європейський Союз.  Експерти проєкту вивчали різні точки зору з цього питання, щоб вибудувати діалог між владою та громадянським суспільством.

За словами керівника проєкту, за сумісництвом віце-президента Волинської торгово-промислової палати Віталія Киричука, контрабанда впливає на загальний добробут українців, адже через це держава недоотримує кошти.

Учасники проєкту організували онлайн-зустріч, під час якої поділилися думками стосовно криміналізації контрабанди товарів комерційного призначення, розповіли про реальний стан речей. Також експерти проєкту представили результати проведеного раніше онлайн-опитування та ознайомили із досвідом та методами європейських країн в боротьбі з контрабандою.

Зустріч в онлайн-форматі
Зустріч в онлайн-форматі

РОСТЕМО, АЛЕ НЕ ТУДИ

Є кілька умов, за яких може існувати товарна контрабанда. І якщо вони не зміняться, вже у 2021 році Україна може недоотримати до держбюджету близько 17 мільярдів доларів. Про це розповів Сергій Степанюк, адвокат, експерт проєкту «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині».

Прогнози й справді звучать невтішно. Особливо, якщо подивитися динаміку обсягів контрабанди, ввезеної в Україну протягом 2013-2020 років. Тенденція йде до збільшення. Якщо ще у 2015 році ця сума становила близько 8 мільярдів доларів, то у 2020 вона, за приблизними розрахунками, може сягнути 15 мільярдів. На переконання Сергія Степанюка, чим гірша економічна ситуація – тим більше контрабанди.

Обсяги контрабандної продукції та розподіл за товарною групою
Обсяги контрабандної продукції та розподіл за товарною групою

«Треба в першу чергу вибудувати таку політику держави, щоб зменшити причини і умови, які передують товарній контрабанді. Очевидно, що такою причиною є економічний стан в країні і недостатній рівень матеріального забезпечення населення, різниця в ціні та значне обтяження державою податковими платежами певних видів товарів. Словом, поки можна буде заробити на такій тогрівлі, доти це явище буде існувати», – пояснив експерт Сергій Степанюк.

Він каже, що є кілька умов, за яких існує товарна контрабанда. Перш за все, це не досить ефективна державна політика протидії контрабанді. Оскільки до 2011 року це було діяння, за яке передбачали кримінальну відповідальність. А з 2011 року, враховуючи передумови, які на той час були, товарну контрабанду декриміналізували.

Покращити ситуацію з контрабандою могла б стала кадрова політика та спільне бачення правоохоронних органів стосовно елементарних речей, як-от обмін інформацією в режимі онлайн між Україною та країнами ЄС, оскільки контрабанда найчастіше потрапляє до нас звідти.

Читайте також: Оксамитова завіса: чому кордон має стати пріоритетом українсько-польських відносин

 

УКРАЇНЦІ ХОЧУТЬ ІМПОРТНОЇ ТЕХНІКИ І МАЮТЬ ПРАВО

На першому місці у рейтингу країн, звідки найчастіше до нас «мандрує» контрабанда – Польща. Саме тому проект «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині» і передбачає проведення заходів та соціологічних досліджень у Волинській області.

Із відкритих джерел можна дізнатися, що найбільший обсяг товарної контрабанди, а це 21,4 %, становлять обладнання і електротехніка. Це товари, які найбільш затребувані в нашій країні. Причина – відсутність виробників таких товарів на території України. За словами експерта Сергія Степанюка, ризиків такої контрабанди можна позбутися, якщо залучати інвестиції, відкривати заводи і давати можливість людям тут працювати.

Далі у рейтингу популярних контрабандних товарів – «хімія» (див. графік вище, – ред.). Вона становить понад 14,3% від всього обсягу товарної контрабанди. Пояснення, чому ввозять саме ці товари, більш ніж логічне – неналежний рівень хімічної галузі в Україні. Держава приділяє недостатньо уваги розвитку цієї галузі і відкриттю нових виробництв.

Транспорт – третій за популярністю і складає 10,6%. Причина – та ж сама. Далі у рейтингу – одяг, паливо, овочі, пластик, метали та навіть тварини.

Найчастіше контрабанда потрапляє в Україну з Польщі. На другому місці – Російська Федерація через географічне розташування і довгий кордон. На третьому і четвертому місці – Німеччина і Угорщина.

 

НАЙПОШИРЕНІШІ «СХЕМИ»

Найпоширенішими «схемами», за якими ввозять контрабанду в Україну, є ввезення вантажів без оформлення митних документів, маскування товарів під інші, підробка товарносупровідних документів.

Понад 40% з усіх виявлених випадків становить недостовірне декларування. Це так звана «сіра» контрабанда, коли певним товарам надають вигляду інших: застосувують не ті коди товарів, використовують товари групи «прикриття», зменшують вагу і ціни товарів.

Другий за популярністю спосіб – «зеленка». Це – переміщення різних груп товарів поза межами пункту пропуску, або з приховуванням від митного контролю. Така діялність становить 20,6% виявлених випадків.

Іншим не менш розповсюдженим видом контрабанди, який не може бути вчинений без залучення корупційних зв’язків у правоохоронних органах. Це – ввезення товарів у нібито порожніх вантажівках, але насправді це не так.

Прикордонних районів більше стосується спосіб «піджаки» – це коли великий обсяг товару дрібнять на маленькі партії. Наприклад, до польського кордону приїздить велика партія, у фурі – близько двадцяти тонн товару. Його розділяють на допустимі «порції», які можна ввезти без декларування.

Існує також «поштова» контрабанда (поштою пересилають товари, вартістю до 150 євро), «перерваний транзит» (товари ввозять як транзитні, а на території України їх вивантажують і формально закривають транзит) та «майданчики» (створюють фірми-імпортери, які отримують від митниці «особливі» умови). 

Основні схеми контрабанди
Основні схеми контрабанди

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ ВТРАЧАЄ МІЛЬЯРДИ

Належним чином побудована система протидії контрабанді дала б можливість залучити в державний бюджет у тій чи іншій формі не менше 10 мільярдів доларів. 

Щорічний обсяг контрабанди в середньому становить 10,8 мільярда доларів. Це спричиняє прямі втрати до держбюджету 3,3 мільярда доларів.

«Недонадходження до бюджету йде у вигляді мита, податку на додану вартість та акциз. Це саме ті обов’язкові митні і податкові платежі, які потрібно сплатити при ввезенні товару», – пояснює Сергій Степанюк.

Бюджетні ненадходження та щорічний обсяг контрабанди в Україні
Бюджетні ненадходження та щорічний обсяг контрабанди в Україні

Ще одним негативним фактором товарної контрабанди є відтік валюти за межі України. Деякі угоди дозволяють вивозити товари нібито від виробників, хоча, як правило, це бувають посередники. Вони дають можливість у подальшому виводити грошові кошти.

І найгірший наслідок товарної контрабанди – це втрата робочих місць. Щоб цього не сталося, потрібно на території України розбудовувати власні виробництва.

«Відсутність виробництв певних видів товарів на території України, або недостатня їх кількість, або ж завищена ціна на певні товари – це все передумови для виникнення товарної контрабанди. Створюючи належні умови і розбудовуючи виробництва на території України, відповідно, ми отримаємо робочі місця, сплату податків, збільшення доходів і зменшення ризиків стосовно товарної контрабанди», – пояснює Сергій Степанюк.

 

А ЩО В ЄВРОПІ?

Експерти проєкту «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині» проаналізували також досвід європейських країн у боротьбі з товарною контрабандою.

За словами експертки проєкту Дарії Смолич, у більшості країн-членів ЄС найбільш застосовуваним видом відповідальності за контрабанду товарів є фінансові санкції, грошові стягнення та штрафи.

Якою є відповідальність за контрабанду в країнах ЄС:

  • у Великій Британії законодавством передбачена кримінальна відповідальність 7 років за контрабанду.
  • в Угорщині кримінальна відповідальність настає після 15 блоків сигарет.
  • у Румунії можна потрапити до в'язниці за перевезення навіть однієї пачки контрабандних цигарок через зелений коридор.
  • в Словенії та сама доля спіткає контрабандиста за 8 блоків.
  • в Польщі за контрабанду сигарет є тільки штраф, і він становить від 168 до 3360 польських злотих, тобто приблизно від 45 до 900 дол.
  • у Німеччині розмір штрафу за контрабанду може сягати 50 000 євро.

Як бачимо, переважають фінансові санкції, а не кримінальна відповідальність. Усі ці санкції застосовують до самих контрабандистів залежно від законодавства країн та обсягу переміщення.

Експертка зазначає, що кримінальну відповідальність за вчинення «товарної» контрабанди у країнах ЄС можна вважати неефективною. Адже в державну скарбницю за умови кримінальної відповідальності за товарну контрабанду надходять суми, які неспіврозмірні із вартістю предметів злочину і матеріальною шкодою, завданою державі.

Досвід ЄС показав, що декриміналізація товарної контрабанди у поєднанні з посиленням адміністративної відповідальності – більш ефективний інструмент протидії незаконному переміщенню товарів.

 

ЧОГО ХОЧЕ НАРОД

У рамках проекту «Товарна контрабанда: криміналізувати чи ні? Погляд з прикордонної Волині» проводили опитування на тему «Чи повинна криміналізація товарів комерційного призначення».

Опитування опублікували на сайті Волинської торгово-промислової палати, на сторінках соцмереж палати, на сторінці ГО «Агенція міжнародної співпраці», на ресурсах інформаційного партнера – Бізнес.Району, а також на сторінках у соцмережах Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Результатами опитування поділилася менеджерка проєкту та представниця ГО  «Агенція міжнародної співпраці» Ірина Галімська.

Дослідження проводили абсолютно конфіденційно, без зазначення будь-якої контактної інформації. Поставили 10 питань, які стосуються теми криміналізації контрабанди товарів комерційного призначення. Участь в опитуванні взяло більше 50 респондентів. З них 80% – чоловіки, 20% – жінки.

Опитані були здебільшого мешканцями Волинської області. Понад 40% – мешканці міста Луцьк, 20% – міста Ковель, 29% – респонденти з інших населених пунктів Волинської області. Решта респондентів проживають поза межами Волині.  

Більшість опитаних - за криміналізацію контрабанди
Більшість опитаних - за криміналізацію контрабанди

Більшість респондентів погодилась, що контрабанда – це злочин, і вони підтримують запровадження кримінальної відповідальності. А фінансовий поріг у разі накладення штрафу повинен становити більше 500 євро.

Більшість опитаних вважає, що без запровадження кримінальної відповідальності за здійснення контрабанди товарів комерційного призначення ситуація з цією проблемою в Україні не зміниться.

У Волинській обласній раді у свою чергу вважають, що явище контрабанди має бути присічене, а область – мати з цього вигоду. Але не все так однозначно, адже є дві сторони:

«Якщо розглядати статистику наших прикордонних служб за останній період, ми майже щоденно маємо повідомлення про те, що виявлено контрабанду. Вона навіть набула масштабів громадського супротиву. Ми розуміємо, що контрабандні перевезення і «переходи» роблять жителі, які в основному знаходяться у прикордонній зоні.

Є дві сторони і треба розуміти, що це дуже складна ситуація. Контрабанда у будь-якому випадку має бути покарана і потрібно розробити такий механізм, який дозволить саме на місцевому рівні акумулювати всі вигоди від виявлення контрабанди. Для нашої Волинської області треба шукати у такому випадку вигоди з позиції бюджету. Щоб усі надходження йшли тій території, де виявлено контрабанду. Наприклад, в обласний бюджет», – прокоментувала це питання Бізнес.Району голова Волинської обласної ради Ірина Вахович.

Підтримує криміналізацію і Олег Смоляр, начальник відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області. За його словами, товарну контрабанду на 80% «поховав» би безпосередній обмін інформацією між митними органами межуючих держав. Але потрібно визначити обсяги контрабанди, за яку наставатиме кримінальна відповідальність.

«На мою думку, криміналізація контрабанди, у тому числі товарної, повинна бути, але треба визначити якісь сумарні межі. Тобто, не три з половиною мішки картоплі, які везуть умовно через кордон з Білорусі. А починати, грубо кажучи, з обсягу контрабанди на мільйон. Тоді це повинно підпадати під кримінальну відповідальність. Вона дасть можливість правоохоронцям доводити справи до логічного завершення – суду», – висловився Олег Смоляр під час онлайн-обговорення.

Варто додати, що ГО  «Агенція міжнародної співпраці» запрошувала до обговорення теми криміналізації контрабанди товарів комерційного призначення представників Волинської митниці Держмитслужби і прокуратури Волинської області.  Обидві структури відповіли листами, у яких зазначають, що підтримують криміналізацію контрабанди.

Відповідь Волинської митниці Держмитслужби
Відповідь Волинської митниці Держмитслужби

Відповідь прокуратури Волині
Відповідь прокуратури Волині

 

Питання про криміналізацію контрабанди залишається відкритим. Результат залежатиме від того, наскільки якісним буде діалог між владою, правоохоронними органами і суспільством. Готують зміни до законодавства і те, як воно буде прописане, матиме величезне значення для всіх.

Світлана КИРИЛОВА

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39