Острог очима студентів Острозької академії

Для кожного острожанина та туриста Острог викликає різні асоціації: це й Національний університет «Острозька академія» з його великою історією, затишним бібліотечним парком та модерним корпусом, башту якого назвали «Острозьким Біг-Беном», це й замки, церкви, легенди про Гальшку та привидів в підземеллі, а також улюблені зони відпочинку містян – дамба Хмельницької атомної електростанції, вечірні алеї на проспекті Незалежності та мальовнича природа біля Горині.

До 920 дня народження Острога ми поспілкувалися зі студентами Острозької академії, які приїхали на навчання з інших областей, аби дізнатися, яким є Острог в їх очах, та як він змінювався протягом декількох років.

Для правника, Голови громадської організації «Братство Спудеїв» Богдана Михальчука місто – це передусім академія, цікаві люди, історія та затишні кав'ярні.  

«Острог для мене завжди асоціювався з академією. На першому курсі саме місто мене цікавило виключно інфраструктурою: магазинами, кафе та іншими місцями для студентського відпочинку. 90% мого життя в Острозі на першому курсі займала академія.
Проте уже на старших курсах я почав відкривати для себе Острог, як місто із давньою історією та цікавими людьми. Безпосередньо відчув, що життя в Острозі не обмежується виключно університетом, а ще краще, коли студентське життя поєднується та доповнює міське.
Сьогодні Острог для мене є містечком у якому я формувався як особистість, здобував знання, а ще містом із величною історією, яке є прикладом потужної історичної пам'яті для усієї України. Думаю, що саме в таких місцях зберігається українська ідентичність і дуже сподіваюсь на те, що Острог стане молодіжною столицею України (а з такими людьми це відбудеться швидко)»,– коментує Михальчук Богдан.

Керівник осередку громадської організації «Campus» Михайло Іващук розповідає про позитивні інфраструктурні зміни в Острозі, але разом з тим переймається долею студентської їдальні Острозької академії.  

«Інфраструктурні зміни стали для мене найпомітнішими з-поміж позитивних: нові кав‘ярні, бруківка містом, відремонтований будинок культури, два чудових простори для підлітків та жителів міста і, звичайно, новий корпус НаУОА. І це за останні чотири роки. Тішить, що місць де можна провести свій час стало більше. Були й зміни, які засмучували, як от закриття студентської їдальні. Проте до всього можна звикнути, а прогулюючись містом уже й важко пригадати як було раніше», – коментує Іващук Михайло.

Студентка факультету «Політико-інформаційного менеджменту» Гойдіна Тетяна звикла до ритму великого міста та подорожей, тому в Острозі цінує саме незамінну атмосферу. Також майбутня політологиня хотіла б бачити більше громадських об'єднань, які б працювали на користь людей.

«В Острог я приїхала після двох років у Києві та роботи за кордоном. Мініатюрність міста аніяк не пригнічувала, навпаки: це було метою вступу саме в ОА. Багато людей люблять своє студентство саме за академію та людей там, але для мене це в першу чергу Острог та його енергія. У Києві люди знаходять свій нетворк на культурних подіях та в навчальних чи робочих інституціях, я ж знаходила своїх людей буквально серед поля. Насамперед тому, що заходи від університету відвідують одні й ті самі люди зі схожими амбіціями і баченнями, тож наші погляди на навчання й на життя здебільшого розбігаються. Якщо говорити про культурну спадщину, то всі друзі, які вперше відвідували Острог, ставили запитання, про те, чому ж він такий непопулярний (звісно, відомий за підручниками з історії та в регіоні, але дітей зі Східної України возять до Львова, а не Острога). Я розумію, що «розважальні» заклади, хай це буде «Юнет» чи «Катана», не мають жодної користі в сенсі приваблення туристів, однак наче спрощують життя спудеям і підтримують бюджет. За рік навчання еволюціонувала гастрономічна складова. Мені, як веганці, тобто людині на рослинному харчуванні, не було проблемою прожити на стипендію та смачно їсти. По-перше, це ринок, по-друге, поява пісних опцій у місцевих кафе й маркетах (привіт «Нашому краю») . Також багато рослинних опцій з'являлося під час посту. Чого не вистачає, то це молодіжних формувань, які не пов'язані ні з «Братством спудеїв», ні з Міською радою. Тобто середовища, яке б працювало на розвиток міста та молоді без політичного інтересу або правил академії (вони святі, однак не цими принципами єдиними). Як фасилітаторка у молодіжному центрі в маленькому місті у Запорізькій області, можу сказати, що такі осередки громадянського суспільства дуже корисні людям невеликих міст і в Острозі було б приємно бачити подібне!» – поділилася Гойдіна Тетяна.

Керівник театральної студії «Дивись.Слухай.Відчувай.» Юрченко Вадим підкреслює, наскільки важливою є культурна складова міста та переймається екологією.

«А я ж уже п'ятий рік в Острозі. Не знаю, чи це багато, але достатньо, щоб стати місцевим, думаю. І, звісно, за останні  п'ять років Острог став іншим. Як не дивно, але не міг не стати таким, бо все у світі змінюється. Не скажу, що мене тішить, як кожного року у місті зрізають усе більше дерев (радше навпаки), але з'явилося безліч крутих закладів, у яких є і смачна кава, і яскраві японські суші, і караоке. Ініціативна діяльність культурних активістів Острога вражає! В настільки скрутних фінансових умовах маленького містечка організовувати та проводити круті та чисельні фестивалі різної тематики - це скарб, не інакше. Для прикладу, «Острог Ренесанс», якому цього літа виповнюється чотири роки, якщо не помиляюся. Звісно, ще б кінотеатр сюди, але то згодом. Ну і, звісно, Острозька академія, яка обростає новими архітектурними формами та новою прогресивною молоддю, що відкрита до світу, до самої себе, не ангажована та, зрештою, далеко не дурна. Головне, тільки прислухатися – і тоді в міста й університету буде вражаюче майбутнє. З днем народження, Острог!» – розповів Юрченко Вадим.

Студентка факультету «Романо-германських мов» Годунко Вікторія навчається по обміну в Німеччині й підкреслює, що де б ми не знаходились, визначальним фактором є комунікація з людьми.

«Острог на першому курсі видавався набагато «тіснішим», ніж він є зараз. З розваг було декілька кав‘ярень і похід на дамбу (в «Брамі» я просто не частий гість). Острог – то в першу чергу про людей, а не про заклади. В якийсь момент він навіть на мене тиснув, бо всі один одного знають, відповідно і говорять багато. Але пізніше це пройшло, ну або я перестала цьому надавати значення.
Я по обміну в Франкфурті на Майні, бізнес-центр, на кожному кроці крутезні хмарочоси і дорогі заклади. Логістика стовідсотково інша, це очевидно. Проте Франкфурт теж більше про людей, особливо коли ти мігрант. Свої своїх знають, а там по ланцюжку ти і ніби вже все місто знаєш. Пам‘ятаю через пів року сміялась, що поїхала з Острога, де «всі все про всіх», а приїхала в такий же Острог, але вже в Німеччині», – коментує Годунко Вікторія.

 Катерина ГВОЗДЬ