Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Сергій Штундер
Сергій Штундер

«​​​​​​​Коли дізнаються, що в нас турнір, відразу просять, щоб приїхати в Острог», – Сергій Штундер

13:00 17.01.2020
4001

Відомий Острозький тренер з волейболу, директор Острозької ДЮСШ Сергій Штундер повідав для Район.Острог про себе та спорт у нашому краї.

Розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

– Народився я в місті Рівному. Коли мені виповнилось п'ять років, татові запропонували роботу в селі на Острожчині, так наша сім’я переїхала в село Оженин. Мама до сих пір проживає там. Саме там я пішов у школу. У восьмому класі вступив до Київського спортивного ліцею-інтернату, але його не закінчив і вже в дев'ятому – я повернувся додому, де продовжив навчання в Оженинській загальноосвітній школі. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури, де навчався п'ять років. До речі, ВУЗ закінчив із відзнакою. Паралельно працював у дитячому садочку інструктором із фізичного виховання і тренував дітей в спортивній школі. В 2014-у прийшов сюди на роботу, в місто Острог.

Спорт в Острозі та Острозькому районі. Які основні здобутки?

– У кожен період часу є відомі тренери, відомі люди, які прославляють край. Був час: Мартиненко Віталій Олександрович, відділення боксу, його вихованці прославляли й просувають спорт. Тренер із футболу Пугач Микола Леонідович, так само і його вихованці. Камінський Олег Федорович, вихованці відділення баскетболу. Вони тримали високу марку міста й на чемпіонатах області складали конкуренцію місту Рівне. Завжди можна виділити тих чи інших спортсменів в Острозі, які представляють місто. Це здорово. Добре, що в нас є такі люди, які займаються спортом.

Як агітують дітей і молодь до спорту? Естафети, змагання, конкурси.

– Зараз двадцять перше століття. Ми живемо в епоху ґаджетів. Досить складно захопити дітей займатися спортом. Це – величезна відповідальність. Всі батьки зайняті, вони на роботах, їм простіше посадити вдома дитину: «Навчайся, роби домашнє завдання, на тобі планшет, на тобі Інтернет, але щоб ти сидів удома: так безпечно». Це досить розповсюджене явище. Це проблема.

Ми проводимо батьківські збори, і беремо участь у різних обговореннях, організовуємо масові змагання, залучаємо дітей. На початку року розміщуємо оголошення в школах. В цьому році є задуми більше прорекламувати спортивну школу, запустити це в соціальні мережі, бо зараз без того ніяк. Розповісти, які в нас є відділення.

В нас школа безкоштовна, тут діти не платять за навчання. Заробітну плату виплачує тренерам місцевий бюджет. Коли ми десь їдемо на змагання, в нас є, наприклад, закладені кошти на відрядження, але їх на всі змагання не вистачить. Левову частку ми повертаємо для дітей, але все таки хотілось би більшого, хотілось би, щоб до нас ходило більше дітей.

Друга причина чому діти не йдуть – вони не бачать місця, де будуть займатись. Якби зараз привели незнайому людину, ніхто би не повірив, що в нашому приміщенні – спортшкола. І одразу всіх би виникло питання: а де тут дитина буде займатись? А де тут дитина піде в туалет? А де тут дитина переодягнеться? А де тут дитина в душ піде після тренування? Того всього, очевидно, немає. Це друга основна причина. Немає нашої власної інфраструктури.

Якби батьки приходили, бачили: «О, тут гарний зал, тут професійні тренери, гарні приміщення, роздягалки, душові», то батьки з задоволенням та залюбки віддавали б дітей і розуміли: «Моя дитина дві години на тренуванні, за неї я спокійний, прийду, почекаю там».

З іншої сторони те, що я казав, що безкоштовна школа – це також і ламає нашу працю. Батьки не відчувають відповідальності. Дитина походила місяць, походила, потім каже: «Ай, мені набридло». Стало тяжко для дитини, бо це спорт, це певні навантаження, і вона каже мамі: «Все», знайде тисячі відмовок, «Ай, я вже не хочу туди ходити». А батьки що кажуть: «Не хочеш? То не ходи. Ми спробували для тебе щось зробити. Ні, то ні». І дитина не йде.

Це добре, коли дитина приймає таке рішення за місяць-два, але коли ти вкладаєш у неї два-три роки своєї праці, а потім, коли треба буде їхати на змагання, вона скаже: «Я не поїду, мені вже це не потрібно». А ти сподіваєшся на результат і... От таке буває.

Хотілось би, щоб батьки усвідомлювали ту працю, яку ми виконуємо. Одні батьки ставляться з розумінням і завжди допомагають, інші – десь не розуміють того, що ми займаємося з дітьми, щоб вони були в колективі.

В нас із чотирьох видів спорту три командних. Тут кожна дитина є частиною команди. Якщо одна дитина десь не прийде на виїзд на змагання, від цього залежить результат всієї праці. Бо місяць-два готуєшся до змагання, а потім дитина може не прийти.

Чи багато взагалі виділяє держава на розвиток спорту в Острозі?

– За останні роки ситуація набагато покращилась. Вихованці нашої спортивної школи побували в майже всіх областях України. Були на зборах, були й так на змаганнях, і в чемпіонатах України вже чотири роки поспіль беремо участь. І приймаємо чемпіонати України в Острозі.

В цьому році, як ніколи, ми беремо участь в дитячо-юнацькій футбольній, баскетбольній і волейбольній лігах. В останній – ми беремо участь у двох вікових категоріях. Юнаки там. В футболі – юнаки 2008 – 2009 року народження стали бронзовими призерами чемпіонату області. Баскетбол поки що йде - одна вікова категорія.

Ми представляємо наше місто й беремо участь в усіх командних обласних змаганнях. Нам допомагає міська, районна рада, завжди допомагають спонсори, ми проводимо чудові турніри. Ми закупили зараз дуже багато м'ячів для футболістів, форму, спортивні костюми закупили.

Наш проект потрапив до громадського бюджету, відповідно до якого нам виділять тридцять тисяч гривень на закупівлю спортивної форми, спортивних рюкзаків для команд. Том у зараз відношення набагато ліпше. Відстежується динаміка більше позитиву, ніж негативу.


Чи співпрацюєте ви з Київським Спортивним Ліцеєм-Інтернатом?

– Хотіли в нас і в Харків забрати, і в Київський спортивний ліцей-інтернат. Зараз держава ставить таку політику, що для тренерів не вигідно віддавати своїх вихованців далі вчитися. От я, наприклад, віддам двох своїх найкращих гравців команд у Київський спортивний ліцей-інтернат, чи в будь-який, то де мій результат як тренера? Як я буду брати участь у Всеукраїнському чемпіонаті, якщо двоє моїх кращих хлопців грають за Київ і вже за нашу команду не мають права грати? Мені користі з того ніякої немає. А мала би нараховуватись категорія для тренера, що він підготував до такого рівня спортсменів.

Якщо їх забирають далі, то повинна бути категорія. Раніше це було. Якщо ти віддаєш трьох вихованців впродовж чотирьох років, тобі присвоюють четверту категорію. Зараз цей пункт скасували. Нині, якщо ти віддаєш трьох вихованців, так само залишається друга категорія.

Але віддають перспективних, якщо бачать перспективу, тих, хто кандидати в збірні, віддають. Там навантаження, самі зрозумійте, які: в нас чотири тренувань у тиждень – це вже група базової підготовки, а в них вісім тренувань на тиждень. Фінансування ширше. Різні поїздки закордон, участь у чемпіонатах України. А ми тут шукаємо кошти, щоб брати участь. У них там проходять збори й зимою, і влітку. Там гравці більш прогресують.

Розкажіть, будь ласка, про свої особисті заслуги на спортивному поприщі Острога.

– Тішуся тим, що вже впродовж чотирьох років беремо участь у чемпіонаті України. Я вважаю, що це гарний результат. Маленькі діти вже 2007 року народження беруть участь цьогоріч в чемпіонаті України. Минулого року зайняли шосте місце в чемпіонаті України серед юнаків, потрапили до фіналу. У фіналі грали три спортивних інтернати.

Ми їхали за медалями. Але в нас просто двоє хлопців захворіло перед найбільш відповідальним туром і вони не поїхали. В результат – ми стали шостими. Ну, нічого, зараз є старання. Так само в сезоні шістнадцять-сімнадцять в першому взяли участь, там стали восьмими, була команда юнаків. Потім сімнадцятий-вісімнадцятий рік, брали участь командою з дівчаток, ми до фінальної частини не потрапили. В минулому році стали шостими. І зараз продовжуємо.


Також приємно, що проводили два чемпіонати України в Острозі: це з зимового пляжного волейболу та з класичного волейболу. Провели на високому рівні. Приємно, що наш традиційний турнір з волейболу росте. Восени вже шостий провели, він став міжнародний.

З кожним роком збільшується кількість команд, збільшується кількість областей, які приїжджають до нас. Коли дізнаються, що в нас там на той термін припадає турнір, відразу – дуже багато дзвінків, просять, щоб приїхати в Острог: «Можна ми приїдемо в Острог? Ми знаємо, що в вас тут чудові команди, у вас тут гарний турнір». І це радує. І, на жаль, не можемо розмістити всіх. Дуже багато дзвонять і ти маєш комусь сказати ні, комусь сказати так.

В жовтні до нас приїхали білоруси, вони також задоволені. Ми їздили до них. І ми вже так налагоджуємо співпрацю. Думаємо, що в вас усе вийде. Вони вже нас на весну запрошували до них на турнір, вони - так само до нас.

У нас турнір буде вже у іншій віковій категорії, 2007-ого року народження. Хлопці вже випускаються, вже четвертий рік, вони будуть готуватися до ЗНО. А ми вже переходимо до менших.

Чим Ви ще цікавитесь, крім спорту? Яке у Вас хобі?

– Хобі, крім волейболу? Хм. Зараз моє хобі – це сім’я. Волейбол займає досить багато часу в моєму житті, а все решта – стараюсь віддаватися сім’ї, дому. Бо десь виїхати на змагання – це випадає тиждень твого часу. А коли повертаєшся – потрібно робити дуже багато документальної роботи, того, того, того, організовувати знову і турніри, організовувати поїздки. Це так здається, що поїхати – це так просто, що сів у поїзд та поїхав. Треба закупити квитки, замовити місце для проживання. Все це досить складно. Але нічого. Рухаємося вперед.

Розмовляв Вадим ФІШЕР


Коментарі

...

18:51 17.01.2020

Не надоїло видаляти? Облажалися й чистите ??? Під шефа косите?

...

18:54 17.01.2020

Давай ігру замутимо.
Я буду дивитися сіріальчік і після кожної сереї буду писать коментарі про те що бачу. А ти небуждеш спати й видаляти. Окей?

Анна

19:29 17.01.2020

А до чого ці тексти від коментатора з іменем "..."? Стаття хороша. Не вловила сенсу коментарів......

Оксана

21:13 17.01.2020

Чудова стаття, багато цікавого. Дякую. Працюйте далі, і хай вам щастить.

Вова

21:41 17.01.2020

Цікаве інтерв'ю. Дякуємо.

Veritas

00:34 18.01.2020

річ у тім, пані Анно, що під статтею, до Вашого коментаря, було ще декілька коментарів.

не гарно і не професійно видаляти коментарі, але, молодці, що хоч деякі помилки виправили.

Аскет

12:52 18.01.2020

Що ж ви , тупоголіві і малограмотні журнашлюшки , видаляєте коментарі, що не подобаються вам ???

Тарас

18:55 18.01.2020

Дуже крута людина! дякую за інтерв"ю, хотілось би побільше такого. Такі люди, як Сергій і його дружина-фундамент для змін в місті.

Загрузка...
29 листопада
Сьогодні
Вчора
27.11.2020
26.11.2020
25.11.2020
24.11.2020
23.11.2020
22.11.2020