Це (не) на часі: які вулиці Острога варто перейменувати

21 Квітня 2022, 08:49
Які вулиці Острога варто перейменувати. На фото - вигляд із вулиці Кирила Лукаріса на вулицю Князів Острозьких 4944
Які вулиці Острога варто перейменувати. На фото - вигляд із вулиці Кирила Лукаріса на вулицю Князів Острозьких

Двадцять четверте лютого дві тисячі двадцять другого року розділило життя українців на «до» і «після». Підступний удар кровожерної московії, яку сторіччями умиротворював весь світ, змусив по-іншому осмислити свою мову, історію, культуру й ідентичність, згадати хвильовівське «Геть від Москви!» та просто зазирнути собі під ноги з простим запитанням: «По якій вулиці я ходжу?». Чистій, освітленій, заасфальтованій… Але чому вона названа іменами тих діячів, нащадки яких прийшли руйнувати Україну? Чи має це значення?

В Україні прокотилася хвиля пушкінопаду – у Харкові навіть не встояв Жуков. Міські ради та громадські активісти почали перейменовувати вулиці, названі на честь діячів російської культури. Рівне, Львів, Ужгород, Луцьк, Тернопіль, малі міста й містечка України – усі розчищають місцеву топоніміку від московську мотлоху. Чому мовчить Острог? Чому влада не реагує на коментарі місцевої журналістки щодо перейменування вулиць? Невже це не на часі? Чи, можливо, топоніміка «Волинських Атен» уже повністю демосковізована й деколонізована?

Спробуємо пройтися онімним простором нашого міста.

Безперечно, що топонімна карта Острога віддзеркалює його багатовікову історію. На ній оселилися і грек Кирило Лукаріс, який викладав в Острозькій академії, і поляк Ян Лятош, наближений до князівського двору астроном, і єврей Самуель Едельс, ректор школи рабинів при Острозькій синагозі, і грузин у тигровій шкурі Шота Руставелі, і багато синів і дочок української історії – Іван Вишенський, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Іван Огієнко, Дмитро Яворницький, В’ячеслав Чорновіл та інші.

Своє чільне місце в онімному просторі Острога посіли й діячі нашого часу – засновник Острозького науково-краєзнавчого товариства «Спадщина» Петро Андрухов, видатний історик і джерелознавець, професор Микола Ковальський

У лютому 2016 року відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» на топонімній мапі Острога з’явилися імена генерала-хорунжого УПА Леоніда Ступницького, генерала-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського, художниць Лідії Спаської та Ольги Яновської, скульптора Томаша-Оскара Сосновського, письменника Уласа Самчука, сходознавця Агатангела Кримського, діяльність яких дотична до історії краю. Відповідно канули в Лету імена катів українського народу.

2021 року Острозька міська рада додала на топонімну карту ім’я Григорія Аршинова, місцевого краєзнавця, мецената, реставратора Великої острозької синагоги, життя якого підступно обірвав коронавірус.

Невже на топонімній карті міста не залишилося діячів російської та радянської історії? А куди ж без них… У згаданому рішенні 2016 року міська рада затвердила перелік назв вулиць, провулків, проспектів, площ у місті Острозі, додавши імена до прізвищ. Відповідно вулиця Лермонтова стала вулицею Михайла Лермонтова, вулиця Тітова – Федора Титова, вулиця Гагаріна – Юрія Гагаріна і так далі.

Однак до назв деяких вулиць вирішили не додавати імен. Очевидно, щоб люди не співвідносили їх із іменами катів українського народу. До вдаваної декомунізації потрапила вулиця Пухова, названа на честь Героя Радянського Союзу, комуніста Миколи Пухова (можливо, у когось вона викликає асоціації з пухом?), вулиця Огородова, яка увіковічнює пам’ять про радянського військового Михайла Огородова (в українській мові – «город», а не «огород», то ж від чого утворено назву?).

Отже, топонімний простір Острога також потребує деколонізації та демосковізації.

Пробіжимося тими місцями, які варто перейменувати, та запропонуємо свої варіанти. Звісно, не відкидаємо ідей повернути об’єктам історичні назви, якщо вони були, та провести громадське обговорення, як цього вимагає законодавство.

Вулиця Архітектора Покришкіна

Діяльність російського архітектора й реставратора Петра Покришкіна справді пов’язана з Острогом, адже саме він був науковим консультантом реставрації замку князів Острозьких на Замковій горі впродовж 1913–1915 років. Більшовиків не підтримував. Був нагороджений Великою срібною медаллю Імператорського Російського археологічного товариства. Відмовився від звання академіка архітектури та членства в Російській академії історії матеріальної культури.

Петро Покришкін працював не сам. На основі його пропозицій український архітектор-реставратор Володимир Леонтович склав проєкт і кошторис реставраційних робіт, який і був затверджений. Очевидно, варто шанувати своїх, а не чужих, і перейменувати вулицю на честь Володимира Леонтовича.

Вулиця Декабристів

Звісно, що декабристський рух – це російська історія, яка ніяк не пов’язана з Острогом. Вулицю можна назвати Груднева, адже поблизу неї розташована невеличка водойма, яка в грудні замерзає. Це дає змогу зберегти асоціацію з «декабрем». Як варіант, можна пов’язати назву з давньою історією міста чи України, адже навколо розкинулися вулиці Дулібів, Древлянська, Княгині Ольги. Наприклад, вулиця Руська.

Вулиця Костянтина Ціолковського

Костянтин Ціолковський – радянський учений, педагог, письменник, один із засновників космонавтики. В Острозі не проживав, але пишався тим, що його далекі предки – родичі Северина Наливайка, сотника війська князя Острозького. Однак в Острозі є вулиця Братів Наливайків, тому доведеться шукати іншу назву. Оскільки вулиця Ціолковського розкинулася вздовж лівого берега Вілії, тому логічною видається назва Вілійська.

Вулиця Ціолковського
Вулиця Ціолковського

Вулиця Льва Толстого

Російський письменник Лев Толстой немає жодного стосунку до острозької історії. Вулиця, названа на його честь, розташована на Новому місті, у напрямку села Слобідка, у якому народився Руслан Чайка – солдат Збройних сил України, який загинув, обороняючи Україну від московської орди. Тому вулиця Руслана Чайки, а не Льва Толстого.

Вулиця Михайла Лермонтова

Михайло Лермонтов, російський поет, прозаїк, драматург, автор вірша «Прощай, немытая Россия», з Острогом ніяк не пов’язаний. Його вулиця розташована під лісом, на межі Острога з Хмельниччиною. Варто перейменувати її на вулицю Анатолія Криловця, українського поета, перекладача, «батька» української філології в Національному університеті «Острозька академія», автора численних поетичних збірок та поеми-оди «Корона», присвяченої острозькій історії.

Символізм буде в тому, що хатина Анатолія Криловця, у якій він жив у селі Вельбівно, також розташована на околиці. До речі, його могила – теж на краю Вельбівненського кладовища. Окрім того, майбутня вулиця Анатолія Криловця межуватиме з вулицею Івана Вишенського, статтю про якого Анатолій Олександрович підготував до енциклопедії «Острозька академія».

Вулиця Огородова

Радянський військовий діяч Михайло Огородов немає нічого спільного ні з городом, ні з Острогом. Тому доведеться перейменувати. Оскільки ця вулиця розміщена поблизу Великої острозької синагоги й межує з вулицями Самуеля Едельса та Григорія Аршинова, її логічно назвати на честь когось із єврейських діячів острозької історії. Або вулиця Єврейська. Якщо прихильника Огородова хочуть зберегти корінь його прізвища, то нехай буде Городня.

Вулиця Олексія Андреєва

У світовій історії відомо чимало діячів з іменем Олексій Андреєв. Щоправда, з-поміж них жодного українця. Не будемо стверджувати напевне, але, найімовірніше, вулицю названо на честь Героя Радянського Союзу Олексія Дмитровича Андреєва. Діяльність цього військового з Острогом не пов’язана. Логічно було б назвати цю вулицю на честь острожанина Владислава Рильського, старшого лейтенанта, який загинув у серпні 2014 року під Новосвітлівкою, боронячи Україну від рашистської орди.

Після публікації статті читачі зауважили, що припущення автора – не точне, адже з-поміж тезок є і відомий земляк.
Олексій Миколайович Андреєв – уродженець села Ілляшівка нинішньої Острозької громади. Він був одним зі шести воїнів, які не повернулися з війни в Афганістані. Загинув 19 січня 1986 року. Нагороджений Орденом «Червоної зірки».

Вулиця Пухова

Насправді, Миколи Пухова – Героя Радянського Союзу, генерала-полковника, члена Компартії. Діяльність цього комуніста ніяк не пов’язана з Острогом, а вулиця, названа на його честь, бере свій початок за джерелом. Тому логічно назвати її вулиця Джерельна, а не притрушувати декомунізацію пухом.

Вулиця Федора Титова

Федір Титов – російський православний діяч, історик церкви, професор Київської духовної академії, частина життя якого пов’язана з Києвом, Одесою, але не Острогом. Обстоював автономію Київської митрополії. Нагороджений декількома орденами Російської імперії та наперсним хрестом із кабінету імператора Миколи II. Неоднозначна постать… Оскільки вулиця Федора Титова тягнеться вздовж лівого берега Горині, то, щоб розвіяти всі сумніви, назвати її Горинська, Пригоринська або Погоринська.

Вулиця Юрія Гагаріна

Юрій Гагарін – радянський космонавт, Герой Радянського Союзу, який не літав над Острогом. Але космобум у 1960-х роках призвів до найменування вулиць на його честь майже в кожному місті та селищі. Оскільки острозька вулиця Юрія Гагаріна розташована за Молитовним будинком Церкви євангельських християн-баптистів «Спасіння», у якому розміщений волонтерський центр міста, можна назвати її вулицею Волонтерською. Це дасть можливість увіковічнити пам’ять про тих, хто безкоштовно допомагає українській армії впродовж восьми років московсько-української війни. 

Вулиця Космонавтів

Звісно, ця вулиця не увіковічнює жодного російського діяча, але її назва пов’язана з радянською ідеологією – називати вулиці для піднесення престижу робітничих професій, а також тих, які прославили Союз. У багатьох містах з’явилися вулиці Комунальників, Будівельників, Енергетиків, Космонавтів. В Острозі різкий спуск на цій вулиці справді нагадує траєкторію польоту в космос. Тому можна назвати її на честь українського космонавта Леоніда Каденюка.

Вулиця Космонавтів
Вулиця Космонавтів

Вулиця Космонавтів. На деяких будинках збереглися таблички ще російською
Вулиця Космонавтів. На деяких будинках збереглися таблички ще російською

Вулиця Воїнів-афганців

До 2016 року мала назву Воїнів-інтернаціоналістів. Сучасна назва доволі дискусійна. Річ у тім, що війна в Афганістані – це військове вторгнення Радянського Союзу в суверенний Афганістан. З одного боку, Україна офіційно визнала цю війну агресією проти Афганістану, з іншого – воїни-афганці прирівняні до учасників бойових дій, себто осіб, які брали участь у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини. Звісно, ми не нівелюємо героїзм українських солдатів, які змушені були виконувати злочинні накази радянського командування. Але чи хотіли б ми, щоб у московії називали вулиці на честь окупантів, які вторглися на територію суверенної України? Тому варто вшанувати всіх наших героїв і назвати цю вулицю на честь Захисників України.

Вулиця 9 Травня

Пропагандистська назва, пов’язана з радянським святом, якого не відзначає цивілізований світ. Логічно перейменувати на вулицю Перемоги, нашої майбутньої Перемоги над рашистськими загарбниками. У разі такого перейменування в нас буде цікава онімна карта: паралельно проспекту Незалежності в одному просторі буде вулиця Захисників України, за нею – вулиця Перемоги, тоді – вулиця Незалежности. Розташований поряд Меморіальний комплекс воїнів, загиблих у роки Другої світової війни, нагадуватиме наш шлях до незалежности та перемоги.

Провулок Костянтина Ціолковського

Зважаючи на місце розташування – убік Замкової гори та Вежі мурованої, можна назвати Замковий або Мурований.

Провулок Ціолковського. Удалині - Замкова гора
Провулок Ціолковського. Удалині - Замкова гора

Провулок Льва Толстого

Розташований на території Нового міста. Отже, Новоміський. Можна й назвати іменем Олекси Стефановича, адже діяльність цього українського поета, уродженця Острожчини, ніяк не увіковічена на топонімній мапі міста.

Провулок Мічуріна

Іван Мічурін – російський біолог і селекціонер, вивів сорти багатьох плодово-ягідних культур. Діяльність не пов’язана з нашим містом. Пам’ять про селекціонера можна зберегти по-іншому, перейменувавши провулок на Плодовий, Яблучний, Яблуневий, Ягідний. Обирайте…

Провулок Горний

Ні, ця назва не пов’язана з прізвищем чергового діяча країни-окупанта. Річ у тім, що цей топонім написано російською мовою – в українській немає такого слова. Двадцятитомовий «Словник української мови» фіксує архаїзм горній – «який міститься високо, на небі». Однак більш поширеним у топонімному просторі України є прикметник горішній. Саме таку назву мають вулиці у Львові та Чернівцях. Отже, відповідно до норм сучасної української мови, Горний провулок в Острозі треба перейменувати на Горішній.

Площа Декабристів

Дуже прикро, але в історичному місті Острозі площа з такою назвою розташована поблизу закладів загальної середньої освіти. Варто перейменувати на площу Шкільну або площу Освіти.

Сквер 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні

Звісно, що назву варто декомунізувати: або перейменувати, або прибрати радянський термін про Велику Вітчизняну війну, яку весь цивілізований світ називає Другою світовою.

Знак на вході до скверу ім. 40-річчя Перемоги
Знак на вході до скверу ім. 40-річчя Перемоги

Стела до 400-річчя від часу заснування Острозької академії та друкарні

Цей пам’ятний знак споруджений у парку Шевченка на тому місці, де колись була Острозька слов’яно-греко-латинська академія. Текст на камені стверджує, що Острозька академія та друкарня відіграли визначну роль у зміцненні російсько-українських культурних зв’язків. Така собі арка Дружби народів по-острозьки. Цікаво, чи знав про це князь Василь-Костянтин Острозький та його племінниця Гальшка, які в XVI ст. фундували Острозьку академію? Академію, яка діяла тоді, коли сучасна Росія мала назву Московська держава, а русинами називали українців. З 1636 року, зокрема й під час відкриття пам’ятного знака, академія не функціювала, а відновила свою діяльність 1994 року і жодних зв’язків із московією не мала. Ось така вона, радянська історія.

Стела на місці Острозької академії
Стела на місці Острозької академії

Острожанам, як і всім українцям, потрібно деколонізувати власний топонімний простір і пам’ятати, що назви наших вулиць, провулків, проспектів і площ – це маркери нашої ідентичности, це краплини нашої історії, які роблять нас українцями й переконливо доводять, що нас не треба ні від кого захищати. Ми на своїй, Богом даній землі. 

 

Коментар
23/05/2022 Вівторок
24.05.2022
23.05.2022
22.05.2022