Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Марина Шевчук перша праворуч
Марина Шевчук перша праворуч

Як вижати максимум зі студентства або Ще трохи про Еразмус+

10:03 02.08.2019
867

Багато людей мріє побачити світ. Але поки одні мріють, інші втілюють це в життя. Найбільш сприятливими для подорожей є студентські роки, адже саме тоді людина має багато часу і ще більше можливостей. І, звичайно, у цьому допомагають різноманітні закордонні програми обміну.
Скористалася можливістю заглибитися в інші культури та розширити горизонти Марина Шевчук, студентка шостого курсу Національного університету «Острозька академія».

Після закінчення бакалаврату філології дівчина вирішила кардинально змінити вектор свого навчання і вступила на магістратуру за спеціальністю «Релігієзнавство», але дуже швидко зрозуміла, що помилилася з вибором.

«Відправною точкою рішення поїхати по обмінній програмі став вступ на магістратуру. Сталося так, що я обрала абсолютно іншу спеціальність і повністю розчарувалася в ній. Тому, щоб не втрачати дорогоцінний час і не деградувати, вирішила шукати шляхи саморозвитку. Цим шляхом і став Еразмус ЕВС», – розповіла Марина.

Європейська волонтерська служба – один із проєктів Європейської комісії та частина програми Еразмус+. Концепцію ЄВС розробили, щоб підвищити мобільність і громадську активність молоді, а також для полегшення переходу в доросле життя, адже волонтерами можуть стати люди віком від 17 до 30 років.


З 1995 року тисячі молодих людей з усього світу взяли участь у програмі та здобули новий цінний досвід, аналогів якому дуже мало. Проєкти ЄВС бувають короткотерміновими (2–3 місяці) й довготерміновими (6–12 місяців).

Для когось це перший досвід самостійного життя й роботи, а для когось – шанс дізнатися більше про Європу та світ.

«Ніхто до останнього не знав, що я пройшла на проєкт. Повідомила вже тоді, коли треба було виготовляти візу. У мене в сім'ї звиклі до моїх поїздок, подорожей і непередбачуваних рішень і вчинків. До того ж це моє життя і мені вирішувати. Звичайно, запитую поради, але вирішую завжди самостійно», – розповіла Марина.

Шукати проєкт можна різними способами. Дівчина натрапила в соцмережах на пост про волонтерство закордоном і не вагаючись написала CV та мотиваційний лист.

Коли з документами все влагоджено і переїзд завершився, настає період адаптації, або не настає.

«Періоду адаптації як такого не було, у мене з цим проблем немає. Спочатку лякало моє не «fluently» володіння англійською, але страхи швидко відійшли, оскільки потрібно було комунікувати зі співмешканцями, іншого варіанту не було, окрім почати розмовляти», – каже дівчина.

Оскільки дівчина волонтерка, то отримує лише 240 євро в місяць (проживання, комуналка і проїзд для студентки безкоштовні). Здебільшого гроші йдуть на їжу. Наразі Марина проживає в Литві.

«Литва дуже подібна до України. Все-таки совок своє зробив. Щоправда, ментально значно холодніші, хоча мені поталанило зустріти дуже хороших людей. Їжа навіть подібна. Не раз зустрічала стереотип, що литовці повільні. Це міф. Вони менш емоційні, але не повільні. Патріотичні, дбають про розвиток мови та освіти. Піклуються про навколишнє середовище, у них із трьох дерев і пагорба можуть зробити національний парк», – розповідає студентка.

Основна робота дівчини – робота з дітьми.




«Насамперед програма дає можливість спробувати себе в різнотематичних проєктах, долучитися до них, або бути безпосередньо організатором. Також знайшлося більше часу для саморозвитку, занурення в мистецтво. За цей час я покращила навички комунікації з людьми різних національностей та світоглядів. Удосконалила англійську, тепер можу писати ще одну мову володіння у своєму наступному CV – литовську. Суть мого проєкту полягає в роботі з дітьми. Тобто я волонтерю в дитячому садочку, але на цьому не обмежуюся, оскільки можу долучатися до інших волонтерів, які працюють в інших закладах».

Окрім навчання/роботи/волонтерства, програма приваблює учасників можливістю мандрувати Європою, і кожен у ці мандри вкладає свою філософію.

«Чесно кажучи, не рахую, у скількох країнах була. Для мене відвідати країну – як мінімум, побути там три дні, не тільки в туристичних місцях, а й побродити віддаленими вуличками. А також поспілкуватися з місцевими, дізнатися від них про всі особливості мови, культури».

Звичайно, мандрівки дають можливість вибрати щось, що найбільше до душі: країна, місто чи просто люди.


«Найбільше сподобалася Італія. По-перше, через погоду. Після стількох місяців холоду і темряви, починаєш відмічати в календарі всі сонячні дні. По-друге, тому, що Італія була і є тією скарбницею, яка вмістила в себе максимум культурних перлів, до яких хочеться повертатися знову і знову», – каже Марина Шевчук.

По завершенні програми дівчина планує отримати диплом та водійські права. А ще надалі активно брати участь в громадському житті. А всім хто досі сумнівається – просто бути більш сміливими та їхати, не роздумуючи.

Читайте також:

«Обмінні програми ЄС розкривають перспективи для острозької молоді», – Олеся Гощук

Лілія ПОМЕРНЮК

Коментарі

Ірина

10:54 02.08.2019

Дуже ріже оце ваше "вижати". "Студентство" - термін, що теж має подвійне значення. Адже "студентство" це ще й студентська спільнота, молодь, що навчається. "Ще" чомусь з великої букви...
Хороша публікація, але її кострубатий заголовок не сприяє її прочитанню. Поважайте своїх читачів.

22 серпня
Сьогодні
Вчора
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
16.08.2019
15.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин