Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Володимир Маключенко
Володимир Маключенко

На славу Божу й України острожанин вивчив напам’ять 1000 сторінок Біблії

18:25 29.04.2019
1761

Кандидат історичних наук, доцент, у минулому – викладач Національного університету «Острозька академія», острожанин Володимир Маключенко вивчив напам’ять понад 1000 сторінок Святого Письма. Навіть пішовши на заслужений відпочинок, Володимир Іванович продовжив свою працю – досліджував християнство в процесі його становлення та розвитку, старався глибше пізнати Всевишнього Бога. Результатом богонатхненної роботи стало те, що пан Володимир запам’ятав 1003 сторінки Біблії.

Володимир Маключенко розповідає, що вивчив весь Новий Заповіт, Псалтир (151 псалом), зі Старого Заповіту – Книгу Пророка Даниїла, Книгу Еклезіаста, Книгу Пророка Авакума. Увесь час – а це майже три роки – його слухав, так би мовити, екзаменував настоятель Свято-Миколаївського храму Острога отець Юрій (Лукашик).

«Новий Заповіт я постійно читав, починаючи з 1991 року. До віри прийшов, вивчаючи атеїстичну літературу. Опрацьовуючи її, вирішив прочитати Біблію. Робив це декілька днів, й увірував, що Всевишній над нами», – розповідає Володимир Маключенко.

Острожанин зазначає, що не має певної методики запам’ятовування – він брав главу або половину глави й читав декілька разів, потім вивчав кожну сторінку напам’ять, переказував і йшов до священика складати екзамен. Єдине, що запам’ятовував насамперед – перші літери біблійних рядків, потім із цих букв складав слова й легко відтворював текст. Пан Володимир додає, що найпродуктивнішою була праця в ранні й пізні години.

«Щоб зрозуміти Господа, я багато працював на полі Божому, на полі смиренному. Працював уранці й увечері, працював тоді, коли Острог мостився на сон, працював тоді, коли Острог бачив різноманітні сни. Я не змушував себе вивчати Слово Боже, а робив це з радістю. Ішов до столу, наче до престолу», – наголошує Володимир Іванович.

Чоловік каже, що ставив перед собою такі завдання: виконати цю працю на славу Божу, на славу України; відродити давню традицію монахів вивчати Святе Письмо напам’ять; глибше пізнати Всевишнього Бога; спонукати парафіян Свято-Миколаївського храму частіше вивчати Святе Письмо, виносити з нього пророчі перли; дати поштовх, щоби Святе Письмо вивчали й інші.

«Не кажу: “Contra spem spero”, а маю надію, що моєю порадою зацікавиться молодь», – говорить пан Володимир.

Володимир Іванович розповідає, що за досить короткий період часу вивчив і переказав напам’ять Чотириєвангеліє, Апокаліпсис, Діяння святих апостолів і соборні послання: одне – Якова, два – Петра, три – Івана й одне – Юди. Пояснює це тим, що Книга Книг була настільною книгою. Важче було студіювати 14-те Послання апостола Павла, де зіткнувся з певними труднощами: там є окремі місця, які складно тлумачити й розуміти. Апостол Петро писав із цього приводу: «У посланні апостола Павла є дещо мало зрозуміле». Однак кількаразове вивчення допомогло розтлумачити собі складні фрагменти.

Зі Старого Заповіту в пам’яті пана Володимира закарбувалися фрагменти з Книги Пророка Даниїла, зокрема пророцтва. Найперше – про видіння царя Балтазара (коли на стіні написали слова «Мене, мене, текель, упарсин», які ніхто з мудреців не зміг розшифрувати).

«Я недавно бачив дивний сон, схожий із видінням Балтазара. Мені наснилося, що з неба падає потужний потік світла на стіну якогось з острозьких будинків і буква за буквою з’являються слова: «Тут народився святий». Я не можу оцю вість, послану мені з неба, зрозуміти. Це для мене загадка. Немає людини, яка б мені допомогла в цьому», – додає пан Володимир.

Володимир Маключенко вважає, що зробив велику добру богоугодну справу. Витратив на це чимало часу й зусиль, але тягар Божий легкий, а ярмо його солодке.

«Я розумію, що моя праця буде оцінена неоднозначно: одні схвально відгукнуться, інші подумають: «Навіщо вивчати тексти Біблії напам’ять, якщо їх можна просто прочитати?», а треті поставляться до цього байдуже, бо в них переважають думки про матеріальні надбання, а не духовні цінності. Мої аргументи опонентам: Святі Отці не стали б вивчати Святе Письмо напам’ять, якби знали, що в очах Божих воно нічого не означає. Святий апостол Іоанн пише: «Досліджуйте писання, бо через них ви думаєте мати життя вічне». І такий аргумент: молитва, переказана своїми словами, впливає на слухача, але ця сама молитва, переказана напам’ять, звучить сильніше і яскравіше», – коментує свою працю острозький знавець Біблії.


Багато розповідав Володимир Маключенко про свої міркування над молитвою «Отче наш». «Чи знаєте ви, що в молитву вкралася помилка? Це стосується вислову «і не введи нас у спокусу»», – запитує він.

У цьому вислові діяльність, притаманна дияволові, приписана Богові. Адже диявол спокусив Єву, спокушав і продовжує спокушати людей, спокушав самого Ісуса Христа, а Бог не спокушає нікого. І для цього є переконливі докази. У Соборному посланні апостола Якова зазначено, що «Бог не спокушається злом і сам не спокушає нікого, але кожен спокушається, зваблюючись і захоплюючись власною похіттю. Похіть, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть». Другий доказ. У першому посланні до коринтян святий апостол Павло пише: «Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська, єдиний – Бог, який не допустить, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але ваш докір спокусою дасть вам і полегшення». Отже, ідеться про людську спокусу й про те, що Бог допомагає, а не вводить людей у спокусу. Крім того, у Біблії немає жодних згадок, що Бог спокушає людей.

Професор Острозької академії, перекладач Острозької Біблії Рафаїл Турконяк уникає цієї помилки «і не введи нас у спокусу», пишучи «і не дай нам зійти у спокусу». На думку Володимира Маключенка, тут є стилістична погрішність: ліпше було б сказати «і не дай увійти нам у спокусу».

Іван Огієнко, перекладач Біблії українською мовою, теж відходить від цього вислову. Замість «і не введи нас у спокусу», він пише «і не введи нас у випробовування». Папа Римський замість «і не введи нас у спокусу» зазначає «і не дай нам піддатися спокусі».

Володимир Іванович пропонує вислів «і не введи нас у спокусу» замінити одним із таких варіантів: «і відведи нас від спокуси» (по-перше, у цьому випадку під час звучання молитви майже не помітна внесена зміна; по-друге, це дасть можливість парафіянам легко й безболісно перейти до нового варіанту молитви); «і вбережи нас від спокуси», «і дай побороти нам спокусу», «і не дай нам спокуситися», «і не дай нам впасти у спокусу», «і випробуй серця наші», «і пізнай серця наші».

Острожанин зазначає, що щодня висловлює подяку Богові за підтримку, яку відчував у процесі праці, а також отцям Юрієві, який радив і допомагав, Володимиру з Острога й Олександрові з Червоної Калини, які в бесідах зміцнювали віру.

«Принагідно висловлю вам декілька побажань. Поспішайте творити добро. Святий апостол Павло радить робити добро всім людям, а насамперед своїм близьким. Проповідуйте світло Христового вчення, бо світло Христового вчення вище від усякого світла. Збагачуйте знаннями своїх учнів. Дуже влучно про це писав більше тисячі років тому таджицький мислитель Рудакі: «Відколи сонце сяє серед неба, не жив такий, кому знання не треба…»», – завершує свою розповідь Володимир Маключенко.

Коментарі
26 травня
Сьогодні
Вчора
24.05.2019
23.05.2019
22.05.2019
21.05.2019
20.05.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин