«Багато знайомих не розуміє, як я міг проміняти Канаду на армію», – лейтенант Роман Махлай
-
-
>
-
>
-
>
3864
Роман Махлай – молодий хлопець, який може поставити потреби Батьківщини вище власних інтересів. Для того, щоб підписати контракт та стати військовим, він хотів залишити хорошу роботу в Канаді. Роман у 2009 році закінчив острозьку школу, а 2013 отримав диплом Національного університету «Острозька академія» після чого поїхав працювати в Канаду.
Чому ти вирішив піти служити на контракт, адже ти працював у Канаді та мав хорошу заробітну плату?
Часто тим, хто мене про це запитує, кажу, що багато знайомих пішло служити в армію, та й зараз армія – це хороший кар'єрний ріст і перспективи. Зараз бути військовим – престижно. Адже багато знайомих не розуміє, як я міг проміняти Канаду на армію. Але я не міг спокійно спостерігати за тим, що робиться в Україні. Я ще коли був у Канаді планував розірвати контракт по роботі та приїхати раніше на батьківщину, щоб піти служити в Збройні сили. Проте, вирішив все-таки добути до закінчення договору, тоді після повернення на батьківщину підписав контракт.
А чим ти займався в Канаді?
Я був оператором техніки, точніше по їхньому «HQO» (heavy equipment operator). Наша компанія займалася будівництвом доріг. У мене був підписаний контракт на три роки.
Ти проходив строкову службу? Ти обирав частину в якій проходитимеш службу за контрактом?
Строкову службу я не проходив, але з 2011 по 2013 рік навчався на військовій кафедрі в Рівному. Частину я не обирав, мені запропонували місце командира взводу охорони управління у Шепетівському зенітно-ракетному полку. Це є офіцерська посада, до того ж я тоді уже був молодшим лейтенантом і для початку було добре поки піти служити туди.
Ти служиш з червня місяця, що було найважчим за цей період?
За цей період чогось особливо важкого не було, трошки по полігонах поїздив, практикував стрільби з різної зброї, майже 2 місяці на полігоні в наметах жили. У всього є свої плюси та мінуси, але таке життя в чомусь мені навіть подобається.
Ти був у зоні АТО?
Ні, на жаль, ще не був. Я вже з вересня прошу щоб відправили, але кожного разу все відкладають на наступний місяць, ось ніби в березні маю їхати
Що ти можеш порадити тим, хто думає чи варто підписувати контракт, хто має певний сумнів.
Головне нічого не боятися, усе вийде. А якщо щось і не буде виходити, завжди є старші товариші й особовий склад, який допоможе у важкій ситуації, але найголовніше – не боятися служби. Ось і все.
ФОТО із Архіву Романа Махлая
Коментарі