Чотири дочки і один синочок: як бути багатодітною мамою

Цієї  неділі, 13 травня, увесь світ відзначатиме День матері, яка для кожної людини уособлює найкращі риси любові, турботи і теплоти. Є сім’ї, в яких слово «Мама» звучить в стократ частіше. Це сім’ї багатодітних.

Острожанка Валентина Анатоліївна Котик разом із чоловіком Ігорем виховали п’ятеро дітей.  Пані Валентина чуйна та добра жінка, яка дбає про свою родину. Вона народилась у християнській сім’ї, в якій все життя віддавали служінню Богу та чесній праці. Після школи Валентина Анатоліївна пішла навчатись до Острозького училища. Жінка розповідає, що бажання здобути вищу освіту було, але зважаючи на те, що вона не була комсомолкою (вступ у партію суперечив її релігійним переконанням), ці двері були для неї закриті.

Через те, що я відверто казала, що вірю у Бога, мене не хотіли навіть в училище брати на навчання. Коли я принесла документи, то проглянувши запис, що я не комсомолка, відправили додому. Але з Божої ласки, коли я знову прийшла до директора, вона все ж погодилась прийняти мої документи. Моя спеціальність мені дуже подобалась, тому училище я закінчила з відзнакою, – згадує Валентина Котик.

Далі була робота у побут комбінаті, спочатку у відділі пошивки, а потім директор призначила її завідуючою прокатного пункту.  На роботі Валентина Анатоліївна була на хорошому рахунку, про це свідчить низка грамот та подяк. На цій посаді вона працювала до декретної відпустки по догляду за дитиною, по закінченню якого дуже хотіла на роботу, але, на жаль, уже не було куди повертатись, так як підприємство перестало працювати.

Валентина та Ігор Котики з дітьми

Життя так склалося, що пані Валентина присвятила усю себе сім’ї та дітям. За рік після одруження, у 1991 році у них народилась перша донечка – Оля, на наступний рік – Оленка, і ще за рік –  син Олег. Через проблеми зі здоров’ям, довгий час не могла народжувати, але, з Божої ласки, більше ніж за 10 років у сім’ї народилося ще дві донечки: Яна та Віка.

Після четвертої дитини на сім’ю чекало велике випробовування. Яночка народилась із генетичним захворюванням. Дитині довелось перенести декілька складних операцій. Сьогодні дівчинка індивідуально навчається у 7 класі. Попри застереження лікарів, катається на велосипеді, веде активний спосіб життя, здобуває перемоги у міських конкурсах та радує батьків.

Найперше, я за все дякую Богу. Ми маємо прекрасних дітей, які є нашою радістю та надією. Ми виховували й виховуємо їх  любові до Бога, та з малечку навчаємо дітей християнських цінностей. А усі випробовування – лише загартовують нас та підсилюють нашу віру, – підкреслила пані Валентина.

Жінка  із ніжністю розповідає про своїх дівчат та сина. Найстарша Оля уже має свою сім’ю та подарувала для мами двох прекрасних онуків: Ліану та Марка. Зараз молода сім’я знову при надії . Лена тепер найбільша мамина помічниця. Дуже пишається Валентина своїм сином, який має золоті руки. Він разом із татом та чоловіком Олі – Анатолієм влаштовують комфорт та затишок для мами та сестер. Звісно, що великою потіхою для батьків є найменші дівчата – Яна та Віка.  Мама із щирою радістю та захватом розповідає про досягнення дівчат у школі, про перші місця на конкурсі читання віршів у недільній школі, про спортивні досягнення Віки та успіхи гри на фортепіано Яночки.

Я зрозуміла, що моє покликання від Бога – бути мамою.  Мені подобається проводити свій день у щоденних турботах про дітей.   Можна тисячу разів загадувати як  і що могло бути, але той гамір та ніжність, яку дарують мені діти, не можливо ні з чим порівняти, – підсумувала Валентина Анатоліївна.