Безпритульні тварини нічим не гірші за дорогих породистих псів, – Галина Шишкова

З настанням холодів у мережі дедалі частіше з’являються прохання забрати в добрі руки бездомних кошенят чи цуценят. Яка ситуація з безпритульними тваринами в Острозі і як її можна поліпшити, говоримо з Галиною Шишковою, президентом громадської організації «Еко-друг».

Пані Галино, розкажіть про напрями діяльності організації, яку ви очолюєте.

«Еко-друг» ‒ це гурт однодумців не лише в сфері догляду за безпритульними тваринами. Це організація, яка також дбає про навколишнє середовище загалом. Ми, наприклад, разом із небайдужими острожанами кілька років проводили прибирання на Дамбі, прилегла територія якої належить до Ізяславського лісництва (Хмельницької обл.), однак це одне з найулюбленіших місць відпочинку наших містян. Пригадую, учасники цієї акції навіть придумали естафету Garbage sack challenge, яку передали Острозькій міській раді, Острозькій РДА та іншій організаціям.

Якщо ж говорити про тварин, то мета нашої діяльності ‒ щоб люди зрозуміли свою відповідальність за тварин, які не потрапляють на вулиці самі по собі, а приходять із наших домівок.

Так склалося, що «Еко-друг» більше допомагає песикам-безхатькам, але про кішок теж дбаємо - стерилізуємо їх, прилаштовуємо... Річ у тім, що собаки постійно живуть на вулиці, не можуть залізти на дерево чи прослизнути в підвал. Кішки більш пристосовані, чи що, до життя на вулиці. Крім того, коти не агресивні, ще ніхто не написав у міську раду скаргу на бездомну кішку (посміхається ‒ авт.), а от щодо укусів собак звертаються постійно.

Розкажіть, чи облікують безпритульних тварин в Острозі та Україні загалом?

На жаль, ні. Обліку ні домашніх, ні безпритульних тварин ніхто не веде, хоча багато громадських організацій про це мріє. Думаю, поки на державному рівні не буде прийнято законопроект, який врегулює механізм облікування хоча б домашніх тварин, це зробити не вдасться. До речі, у нас є ветеринарна служба, яка могла б проводити подворову реєстрацію тварин. Тоді, думаю, і безпритульних поменшало б.

Водночас під час другої хвилі стерилізації, яка відбулася навесні цього року, партнерські організації, такі як EcoProjectGroup (керівник Алла Лосік), формували міжнародну електронну базу простерилізованих чотирилапих безхатченків, куди додавали фото, записували кличку, вносили такі дані як місце орієнтовного проживання, приблизний вік, вагу тощо. Окремо заповнювали журнал стерилізації. Але це не державна реєстрація, а робота, виконана зусиллями волонтерів.

Загалом можу сказати, що в нас люди не завжди усвідомлюють свою відповідальність за тварин. На Заході їх більше беруть як компаньйонів, у нас же досі поширений стереотип, що собака лише має охороняти, стерилізувати – гріх, бо ти позбавляєш можливості народжувати.

А як щодо інформаційних заходів про соціальну відповідальність людей за тварин?

Діяльність організації «Еко-друг» починалася ще до Революції Гідності, ми мали неабиякі плани. На жаль, події на майдані, а потім і війна внесли свої корективи. З часу заснування організації ми розуміли, що наша діяльність не обмежиться тільки пожаліти, тобто погодувати тваринку, тому ми почали з глобальних кроків, моніторили громадську думку за допомогою соціального анкетування. Марія Цип’ящук, викладач Острозької академії, активно долучалася до роботи на цьому етапі. Потім були розроблені уроки гуманності, щоб навчити дітей відповідальності за домашніх улюбленців: ми розказували, що для того, щоб пожаліти бездомну тварину, не обов’язково до неї підходити, як поводитися з вуличними кішками та собаками.

Деякий час тому до Всесвітнього дня захисту тварин ми проводили районний конкурс малюнків, де визначали переможців у двох вікових групах – молодші та старші школярі. Тоді ми охопили майже всі школи району. 2013 року проводили конкурс малюнків на асфальті...

З початком військових дій волонтери зосередили свої зусилля на допомозі хлопцям з АТО, тому подібні заходи більше не відбувалися.

Цього річ уперше провели масову кампанію щодо стерилізації тварин. Наскільки ефективною вона була?

Ще 2 роки тому в Острозі вперше простерилізували чимало собак.  Це стало можливим завдяки Марії Цип'ящук, яка тоді звернулася до ректора Острозької академії з проханням підтримати ініціативу. У результаті Ігор Пасічник нас підтримав і виділив із фонду відродження НаУОА кошти.

Цього року на зустріч громадській організації вже пішла міська влада й надала кошти на програму стерилізації. Не можу не відмітити, що як і цьогоріч, так і минулого разу активну участь у процесі стерилізації брала Ольга Шевчук, волонтерка, ще одна співзасновниця ГО «Еко-друг».

На сьогодні дуже багато безпритульних тварин після стерилізації взяли додому. Волонтерам удалося переконати людей, що тварина не матиме потомства, не завдаватиме клопоту, але стане хорошим другом і надійним охоронцем. Безпритульні тварини нічим не гірші за дорогих породистих псів.

Важливим результатом стерилізації стало те, що після завершення програми багато людей, які мають удома тваринок, почали звертатися до мене й інших волонтерів за консультаціями, просити номер телефону ветеринара, щоб простерилізувати своїх улюбленців. Люди почали усвідомлювати свою відповідальність за життя й здоров’я звірят.

Чи змінилося, на вашу думку, ставлення містян до безпритульних тварин після нещодавнього випадку сказу?

Я, якщо чесно, спеціально цим питанням не цікавилася. Але хочу акцентувати, що даремно більшість так активно нарікає на безпритульних тварин щодо поширення сказу. Зауважте, що захворювання виявили на території, прилеглій до полів, де собака могла сконтактувати з іншою хворою твариною, дикою зокрема. У нас узагалі не проводять протирабічну вакцинацію диких тварин. В інших країнах, та й у деяких містах України, на полях і в лісах розкидають спеціальну їжу з вакциною проти сказу – звір з’їв і вже напевно не захворіє. У нас повна бездіяльність ветеринарної служби в цьому плані.

А чи є можливість створити в Острозі притулок для бездомних тварин?

Про це багато говорять, але, на мою думку, ініціатива не може бути реалізована, адже для притулку потрібне місце, персонал, кошти… Посудіть самі: це ж має бути не три тісні клітки, де тварини мучитимуться – треба відповідну територію, яку з-поміж іншого потрібно й облаштувати. Тваринам треба і корм, і підстилку, і ліки. Треба людей, які піклуватимуться про них. Одного ентузіазму замало, доречною буде хоч мінімальна оплата.

Поки в нас не зміниться свідомість – не пожаліти-погодувати собачку біля магазину, а стерилізувати домашніх улюбленців, колективно зібрати кошти на стерилізацію безпритульних тварин – ситуація навряд зміниться.

Насамкінець розкажіть, як до вас можна приєднатися, допомогти?

Я завжди відкрита до співпраці. Найпростіше – це написати мені в будь-якій соцмережі. Взагалі хочу зауважити, що майже завжди, коли звертаюся за підтримкою в тих же соціальних мережах, є чимало охочих допомогти, зокрема з-поміж студентів Острозької академії, яким я дуже вдячна. Пам’ятаєте, був такий пес Петручо зі саркомою на мордочці? Тоді на заклик зібрати кошти на лікування відгукнулося багато людей – хтось дав гривню, хтось п’ятдесят, ще хтось допоміг завезти-відвезти у ветлікарню, купив корм… У такі миті віриться, що не все так погано (сміється. – авт.).

Розмовляла Галина МАКСИМЧУК