Єврейське кладовище на території Острога – одне з найдавніших в Україні
-
-
>
-
>
-
>
7541
Єврейське кладовище на території Острога має тривалу історію. Найстаріше поховання тут датують 1440 роком. Сама ця могила, на жаль, не збереглася, але факт поховання задокументований. У місцевому музеї також збережено фото епітафії початку XX століття на пам'ятнику якомусь Менахему бен Еліезер, похованого 15 січня 1520 року, що лишень на кілька місяців старша за написи на Мацева з Буська - найстарішу відому єврейську епітафію, знайдену в Україні.
Територія кладовища – шість гектарів. Це більше, ніж всі цвинтарі інших конфесій Острога, разом узяті. За деякими оцінками тут знайшли останній притулок близько 14 000 євреїв, з-поміж яких Шмуель Едельс (Махарши) –один з найбільших талмудистів свого часу, глава місцевої єшиви, до якого стікалися учні з усіх кінців Польщі та Литви. Над його могилою встановлено Охель, відвідуваний тисячами паломників, а примикає до синагоги вуличка Ватутіна в рамках декомунізації була перейменована у вулицю Шмуеля Едельса.
Після Голокосту, що знищив більшу частину євреїв Острога, цвинтар поступово занепав, хоча в повоєнний час тут з'явилося ще шість могил - останньою в 1966 році була похована Берта Гільман - бабуся відомої виконавиці пісень на ідиш Марини Якубович.
Знищення Єврейського цвинтаря як території релігійного поховання бере початок наприкінці 1960-х. 21 березня 1968 року директор школи №1, розташованої поблизу Єврейського кладовища, звернувся з листом до голови міськвиконкому: «Кладовище ... служить для учнів місцем зібрань і небажаних занять ... Часто учні пропускають уроки ... Крім того, кладовище є місцем аморальних занять для молоді міста. У зв'язку з цим прошу вашої підтримки в ухваленні рішення про закриття кладовища». Наступного дня, 22 березня 1968 голові надходить заява від начальника райвідділу міліції, яким він доводить до відома, що «...тільки 1968 році на єврейському кладовищі Острога зґвалтовано неповнолітню Абрамову, за заявою Горох, її на цьому кладовищі також зґвалтував невідомий чоловік.
На цьому кладовищі чинять особливо небезпечні злочини, тому що кладовище не упорядковано, немає огорожі, зарoсло кущами, і немає людини, яка б доглядала за ним». Як повідомляє Багнет, чиновники продемонстрували чудеса оперативності того ж дня рішенням виконкому Острозької міської ради депутатів кладовище було закрите, а його територія передана під парк культури і відпочинку.
На місці ж самого 600-річного кладовища розбили парк «Ювілейний» на честь 50-річчя Жовтневої революції. Перед розпадом СРСР цвинтарю присвоїли статус пам'ятника садово-паркового мистецтва.
1992 року в Острог приїхали перші єврейські прочани з США, і мер міста прийняв непопулярне рішення про закриття парку розваг, демонтаж усіх гойдалок-каруселей і огорожі території. Переоблаштування території було зроблено за рахунок єврейської громади.
Завдяки зусиллям Григорія Аршинова, по всьому місту було знайдено 400 маців, а 205 з них вже повернулися на кладовищі, в тому числі один надгробок XVII століття і п'ять XVIII століття.
Проте до останнього часу територія кладовища, як пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення, залишалася природоохоронною зоною і перебувала під захистом Міністерства екології.
