Враження шотланського священника від Острога 19-го століття
-
-
>
-
>
-
>
2485
Джерело: Хроніки Любарта
Шотландський священик Ебенезер Гендерсон подорожував по Російській імперії у 1821 році. Перш за все його цікавило релігійне минуле і сучасне побачених ним земель. Розповідь про свою мандрівку він умістив у видання Biblical Researches and Travels in Russia. Гендерсон поїхав з Луцька в Острог. Пропонуємо його враження від цієї поїздки.
***
Земля між Луцьком та Острогом дуже родюча. Хоча в перспективі ви не побачите гір, але загальний вигляд, особливо на захід, з його горбистою поверхнею, по якій пролягає дорога, вказує на близькість Карпатського ланцюга.
Наш під’їзд до Острога сильно гальмувався піщанистою дорогою. Позаяк вона пролягає через густий ліс, ми не могли її оминути, переїхавши на іншу сторону, як ми це часто робили на відкритій місцевості. Після того, як закінчився ліс, ми виїхали на широке болото, розділене річкою Горинь, яка колись була кордоном між Червоною Руссю та київським князівством.
31-го числа, перед від’їздом з Острога, я вийшов на вершину узвишшя, на схилах якого збудоване місто, щоб подивитися на місце пам’ятного видання релігійної і слов’янської літератури, де випустили перше видання всієї слов’янської Біблії. Будинок, в якому вона була надрукована, розташований у нижній частині міста і тепер там живе єврей. Якби не католицизм, який вороже ставився до загального поширення Письма, місце могло б сформувати чудове сховище примірників Біблії, доповнене волинським зразком, і таким чином сприяти своїй первинній меті. Тепер будинок нічого не має, крім стін, які недавно поглинув вогонь.
Місто кишить євреями, які мають кілька синагог і дві друкарні. Одна з них здійснила тільки одне видання, а саме Manual of Devotion, які є в німецьких синагогах. В іншій я знайшов четвертину Єврейської Біблії, текст якої супроводжувався коментарями Раші, одного з найбезглуздіших єврейських тлумачів, який, правда, користується великою пошаною серед засліплених євреїв. Типи, використані для друку обох робіт, були хороші, але папір, синього кольору, мав дуже низьку якість, як і в більшості єврейських друкарень в Польщі. Краще видання, що я бачив, це Єврейський Псалитр, випущений у маленькому місті Славута (סלאוויטא) у сорока або п'ятдесяти верстах від Острога. Зроблений у формі ін-октаво, він має значно більші за розміром символи. У цьому виданні також текст супроводжується коментарями Раші.
Джерело: «Хроніки Любарта»
