В Острозькій академії презентували інтерактивну Книгу пам’яті про загиблих випускників, студентів та викладачів
Музей історії Острозької академії за підтримки УКФ реалізовує проєкт «Культура в сховищі: відновлення діяльності мистецької галереї Національного університету Острозька академія».
У межах проєкту у Мистецькій галереї організували виставку Острозька академія XVI-ХХІ: культурні образи й контексти», одна зі зал якої присвячена російсько-українській війні. Авторкою експозиційного розділу «Університет і війна: хронологія нової реальності» була директорка Музею історії Острозької академії Анастасії Хеленюк. У межах кураторської лекції, яка відбулася 4 листопада, Анастасія Анатоліївна презентувала інтерактивну Книгу пам’яті про загиблих випускників, студентів та викладачів.
«У музейних виставках автори, куратори зазвичай рефлексують над якимись подіями, які вже відбулися, мали початок і кінець. Коли ми обдумували цей експозиційний розділ, було важко, адже ми досі живемо в цій реальності. Тому ми обрали особливий формат – говорити про те, що відбувається з нами під час війни за допомогою коротких дієслів-гасел», – розповіла на початку Анастасія Хеленюк.
Отож, експозиція розпочинається планшеткою «Жити у новій реальності», де є інфографіка з ключовими словами, які звучали зі шпальт світової преси й окреслили нові реалії. Наступна планшетка – «Згуртуватися», де з-поміж ключових інформаційних повідомлень ексклюзивні фото того, як в Острозькій академії обладнували укриття, приховували розпізнавальні знаки тощо. Третій плакат – «Підтримувати» – про волонтерське життя університету. «Продовжувати працювати і навчатися» – наступний розділ, який свідчить, що попри війну життя триває.
Гасло «Захищати» – п’ята планшетка експозиційної зали. «Дуже багато людей із академічної спільноти стали на захист країни. Серед наших випускників дуже багато військових ЗСУ. Це надзвичайно різні люди – від рядових солдатів, офіцерів до командування», – сказала Анастасія Хеленюк.
«На превеликий жаль, ми часто втрачаємо тих, хто нас захищає. І біль утрати – це одне з найсильніших почуттів, яке ми переживаємо. Але через рефлексію, усвідомлене переживання нам може стати трохи легше. Тому ми обрали ще одне слово-гасло: «Пам’ятати». Через спільне пережиття горя втрати ми наче зцілюємо себе», – пояснила Анастасія Хеленюк.
Крім пам’ятної планшетки, у залі розміщений великий сенсорний екран, на якому у форматі презентації демонструють інтерактивну Книгу пам’яті загиблих випускників, студентів і викладачів вишу. У ній уміщені відомості про загиблих, їхню освіту та бойовий шлях, військові нагороди тощо.
Район.Острог Анастасія Хеленюк розповіла, що інформацію збирають із різних джерел, зокрема збирають і спогади. Музейники розглядали варіант зробити Книгу пам’яті фізичною, паперовою, та від ідеї наразі відмовилися, адже цифрове видання можна змінювати, доповнювати.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром