«Приклад найкращих чеснот», – сестра написала зворушливі рядки про полеглого на війні Олександра Кінаха

13 Квітня 2024, 18:45
Наталія та Олександр 2093
Наталія та Олександр

Острожанка Наталія Ясінська написала зворушливі рядки в пам'ять про свого полеглого на війні брата Олександра Кінаха. Вона пригадала дитинство та розповіла про брата, який був прикладом найкращих чеснот.

Допис з'явився на її фейсбук-сторінці 12 квітня. Район.Острог подає його без змін. 

«...Люди всі по-своєму уперті:
Народившись, помирає кожна,
А живуть століття після смерті
Ті, що роблять те, чого «не можна»

Насамперед, хочу від своєї родини подякувати усім за щирі співчуття і підтримку.Цінуємо кожного.  
Важко і неймовірно боляче... Коли мовчить телефон, жевріє надія. Але коли ти розумієш, чому він замовк... Неможливо усвідомити безповоротність втрати..

Я не плакатиму за Тобою.(а як треба буде поплакати, то навіть від тебе заховаюся) За Героями не плачуть. Я сумуватиму…. Я пишаюся тобою, Брате! Там, у засвітах, Тобі теж не буде соромно за мене…за нас» 

Своїм полум’яним і хоробрим серцем Ти тримав знамено Незалежності серед свідомих і несвідомих. Ти щиро любив Україну, боровся за неї та віддав за неї своє життя. Твій шлях подібний книзі з перипетіями. Твоя здатність зберігати позитивний настрій перед обличчям невдач вражаюча.. Тебе неможливо зупинити, тому що ти не боїшся невдач і сумнівів, незважаючи на те, що вони були невід'ємний в твоєму житті, і це те, що змушує мене пишатися тобою.

Ти дуже рідко дозволяв собі відпочинок. Твої слова: «Кожен день моєї відсутності на фронті може вартувати життя моїм хлопцям. Як я можу їх покинути?»
І навіть загинув…..рятуючи тіло побратима….Саме тернистий шлях викував твій світогляд, життєві цінності та погляди на життя.

Мені з народження дістався тренер з основ виживання. Для мене ти був і інструктором з різних прийомчиків з бойовиків, і тренером, і майстром маніпуляцій, і, звичайно, старшим братом, якого треба слухати. Навіть коли я вперше спробувала курити….. я тебе боялась більше за все у світі... по дорозі додому їла листя, ти все одно мене виводив на чисту воду, і перевихованням займався сам, не здавав батькам. 

Наші відносини батьки називали: «Як кіт з собакою». Скажу більше, ми — могли не просто вивести один одного з себе, а розбудити дикого звіра! Тобі доводилось за мене вигрібати перед батьками, бо мене лишали на тебе, а в тебе хокей на лузі….пацани....одного разу батько засік як ти мене вкладаєш спати… лякаючи хокейною маскою….від одного виду я вирубалась…. Горіла в грубці і клюжка і маска….. 

Я не гралася ляльками, але точно знала, куди треба бити, якщо який-небудь недоумок вирішить, що я леді і не вдарю. Але мене ніхто ніколи не чіпав. Адже завжди поруч був грізний старший брат. Звичайно, ми сварилися, оголошували один одному війну…. потрапляли в халепи, навіть небезпечні для життя. Але ми знали, що ми один в одного такі одні. Ніхто не зможе замінити нам один одного. 

І навіть тепер…..Ти – моє вічне щасливе місце.
Ти житимеш вічно, як приклад найкращих чеснот……а я буду писати тобі.....

Твоя ненормальна сестра».

Нагадаємо, Олександр Кінах помер 5 квітня у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова внаслідок поранення. Його Олександр отримав під час виконання бойового завдання в Донецькій області, рятуючи тіло побратима. 

Читайте також: За діток, за родину, за сім’ю: в Острозі попрощалися з Олександром Кінахом

Коментар
07/02/2025 П'ятниця
07.02.2025
06.02.2025