В Острозі провели в останню дорогу захисника України Андрія Кібалова

Острожчина провела в останню дорогу шістдесят другого загиблого на війні з рашистами Героя Андрія Кібалова. Серце воїна зупинилося 17 липня у медичному закладі міста Дніпра, внаслідок отриманих поранень під час виконання службових обов’язків. Герою назавжди залишиться 32 роки.
Наш край та вся Україна прощалися із мужнім захисником України в четвер, 27 липня. Уранці того дня міста і села Рівненського району та Острожчини зустрічали скорботний кортеж «живими коридорами».
В Острозі на майдані Свободи зібралось багато острожан та гостей міста. Пронизливо звучав сигнал поліцейського автомобіля супроводу, лунала журлива «Пливе кача…», люди опускалися на колінах, схиливши у пошані голови, синьо-жовті стяги та прапор міста, з пов’язаними на них чорними стрічками.
Чин поховання розпочали в хаті загиблого захисника України. Туди приходили рідні та близькі, сусіди, друзі, воїни територіальної оборони та бойові побратими, острожан та гості нашого міста. Вони приносили та покладали до труни з тілом живі квіти, схиляли голови у скорботі, молилися за упокій душі Андрія Кібалова, висловлювали щирі співчуття рідним.
Заупокійну Службу Божу провів настоятель Свято-Богоявленського храму в Острозі, благочинний церков Острожчини УПЦ МП Олександр Максимюк.
Після завершення панахиди скорботна процесія зі світлиною Героя, хрестами, перев’язаними вишитими рушниками, із хоругвами, прапорами в супроводі хору та духового оркестру, вирушила вулицями Острога до майдану Свободи. Там зібралось багато острожан та гостей міста. Вони утворили, ставши на коліна «живий коридор», люди тримали нахиленими державні прапори, з пов’язаними на них чорними стрічками, звучала «Пливе кача…».
Під виконання державного Гімну було піднято синьо-жовтий стяг. У супроводі сумної мелодії прозвучав вірш про загибель захисника України. «Душа від болю завмирає – Андрія з нами вже немає. Війна ненависна, проклята забрала сина, друга, брата…», – було сказано в проникливому творі.
«Ми сьогодні знову перебуваємо у скорботі. Острозька громада, на жаль, втратила ще одного воїна, Героя, який загинув захищаючи Україну. Багато ще проллється крові. Багато ще буде смутку і печалі, але ми віримо, що жертовність нашого війська, страждання нашого народу не пройдуть даремно. Бо те зло, яке прийшло до нас зі сходу – російська федерація, яка не те, що вбиває. Вона хоче знищити нашу націю. Але завдяки Збройним силам і мирному подвигу тут у тилу, ми боронимось і віримо, що перемога, яка буде скроплена кров’ю, буде довгожданною і ми поіменно згадаємо всіх, хто уже перед Богом на Правді стоїть. Андрій не дожив два дні до свого 32-річчя. Мамо, ви під серцем носили і виховали достойну людину, патріота, який, захищаючи нас, віддав найдорожче – життя. Залишився у нього син п’ятирічний, який буде знати про подвиг батька, який буде пам’ятати. Хай Господь прийме в Оселях всіх наших Героїв… Подвиг їх безсмертний. Вічна пам’ять Герою та всім загиблим», сказав священик Олександр Максимюк.
Він висловлював щирі співчуття родині полеглого захисника України. Просив Бога за збереження нашого війська та України.
Острозький міський голова Юрій Ягодка порівнював Україну, яка сіє та збирає врожай, молиться Богу та захищається від ворога, та рашистан. Він приносить із собою війну, розруху, невігластво та інші біди всюди, куди приходить.
«Скільки вони храмів зруйнували. І перлину Одеси – Спасо-Преображенський собор. Ним гордилася Україна, гордилася Одеса. Вони й Бога не бояться. Завдяки таким хлопцям і дівчатам, як Андрій – вони не можуть нас перемогти. І що вони роблять? Підло, вночі, бомблять лікарні, храми, школи, будинки культури. Там нічого немає святого... Ця рашистська орда йде просто нищити. У них немає мети. У них просто заздрість, що хтось може жити краще», зазначив голова міської ради.
Він висловлював щирі співчуття рідним та близьким полеглого Андрій Кібалова, запевняв у перемозі України, дякував присутнім, що прийшли провести Героя в останню дорогу, закликав гуртуватися, допомагати Збройним силам України, допомагати вимушено переміщеним особам.
«Покажемо всьому світу свою згуртованість, свою єдність, свою силу. Ми віддамо шану кожному своєму Герою і будемо пам’ятати завжди їх подвиг», – наголосив Юрій Ягодка.
Кошик із квітами від Острозької громади поклав Юрій Ягодка та його заступниця Олеся Кашуба. Острожани та гості міста під сумну мелодію прощалися з Андрієм Кібаловим, покладали квіти на домовину з тілом полеглого воїна, висловлювали щирі співчуття родині загиблого.
Заупокійна Служба Божа відбулася у Свято-Богоявленському соборі. Там за вічний спокій загиблого воїна молився згаданий уже Олександр Максимюк, ще сім священиків із сіл нашого краю, церковний хор, родина, багато острожан та гостей нашого міста.
Завершився чин поховання на Бельмажському цвинтарі. Там була проведена панахида. Після її завершення Олександр Максимюк ще раз висловив співчуття родині. Вони востаннє прощалася із Андрієм Кібаловим. Духовий оркестр виконав державний Гімн. Військові підняли над домовиною державний прапор. Були дані залпи на честь загиблого. Родині загиблого Героя було вручено синьо-жовтий стяг України, як символ нашої країни, за яку воював і загинув їх син, чоловік та батько.