Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Презентація археологічних досліджень
Презентація археологічних досліджень

Розкопки: в Острозі археологи знайшли імпортний посуд XVII століття

16:22 21.03.2018
2112

У Мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія» керівник археологічної експедиції Юрій Войтюк розповів про результати розкопок, що відбувалися у центрі Острога, біля будівництва нового корпусу університету .


Також краєзнавець Микола Бендюк презентував результати дослідження Тараса Вихованця, заступника директора з наукової роботи Нетішинського краєзнавчого музею, у якому він спробував визначити, хто жив на центральній вулиці Острога XVII ст.



У частині міста, що згадується в інвертарях володінь князів Острозьких 1603 та 1621 рр., археологи разом зі студентами-істориками НаУОА проводили розкопки старої вулиці, яка найпевніше йшла від Луцької брами до ринкової площі. Їм вдалося на глибині 5 м. виявити кам'яницю княжих часів. Зауважимо, що у XVII ст. більшість будинків були дерев’яними, а кам’яні (у нашому випадку із ракушняку та цегли пальчатки) могли собі дозволити лише найзаможніші містяни. Відповідно, у кам’яниці розкопано предмети, які підтверджують високий матеріальний статус мешканців, зокрема: пляшечка для ароматичних масел, столовий посуд, скарбничка, а також на долівці було знайдено срібну монету 1620 року.





Однією із найцікавіших знахідок є чимала колекція керамічних люльок, яких нарахували 130. На жаль, практично усі вони пошкоджені, але тим не менше, добре проглядається красивий орнамент та інші оздоблення. Олексій Войтюк зауважив, що люльки не були у використанні, адже не мають притаманного закопченого сліду.

Саме тому, можна припустити, що люльки належали власнику торгової лавки або ж реміснику. Така знахідка доволі рідкісна та дозволяє поглянути на ще одну сторону життя острожан XVII – XVIII ст. До речі, тютюнопаління у той час було заборонено, та суворо каралося законом, тому люльки могли використовувати лише для паління пахучих трав.





Не менш цікавими є віднайдені фрагменти посуду, монети, обручальні персні, дитячі керамічні іграшки, скляні пляшки, скарбничка, елементи зброї тощо. До речі, особливе зацікавлення в науковців викликає імпортний посуд з Туреччини, що знову ж таки демонструє міжнародні зв’язки та заможність тогочасних острожан.







На завершення археологічного звіту, Микола Бендюк презентував дослідження Тараса Вихованця у якому науковець спробував, відповідно до інвентарів, визначити хто ж міг проживати у тій кам’яниці. У документах збереглися прізвища та рід занять людей, що жили на вулиці, де знаходилися досліджувані приміщення. Першим цікавим фактом є те, що ця вулиця змінювала назву, і у 1603 р. була Луцькою, а вже у 1621 – Красногірською.

За допомогою розробленої схеми, Микола Миколайович і Тарас Васильович визначили, що станом на 1621 р. у віднайденій кам’яниці найімовірніше, проживав острожанин Микола, який займався ремеслом золотаря.


Наразі, частина артефактів експонується на виставці Музею історії НаУОА «За мурами князів Острозьких». Тому, всі охочі особисто побачити результати археологічних розкопок, можуть завітати до Мистецької галереї.

Після завершення виставки, усі знахідки передадуть у Острозький історико-культурний заповідник, де сформують музейну колекцію.







Інна СОБКО

Фото авторки

;
Коментарі
15 серпня
Вчора
13.08.2018
12.08.2018
11.08.2018
10.08.2018
09.08.2018
08.08.2018
07.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин