Острог прощався із померлим Героєм Тарасом Латишевим

Древній Острог провів у останню дорогу 36-річного захисника України Тараса Латишева. Він помер вдома, перебуваючи на реабілітації. На теперішній страшній війні чоловік дуже підірвав здоров’я і навіть в оточенні родини, любові та турботи, його серце не витримало. Прощалися острожани та гості міста із померлим Героєм у п’ятницю, 19 травня.

Чин поховання розпочався в домі померлого. Туди приходили члени родини, друзі, сусіди, військовослужбовці територіальної оборони, жителі міста та його гості. Вони приносили квіти, молилися за упокій душі померлого захисника України, висловлювали щирі співчуття рідним.

Після проведеної молитви, яку очолив благочинний церков Острожчини Православної церкви України, настоятель Свято-Миколаївської церкви Юрій Лукашик і настоятель Студентсько-викладацького храму преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» протоієрей Василь Жуковський скорботна процесія вирушила в напрямку центра Острога. Воїни тероборони та цивільні люди несли портрет Тараса Латишева, синьо-жовті прапори, хрести, два короваї, багато вінків та квітів. Траурні мелодії грав духовий оркестр центру культури, дозвілля та туризму Острог, члени церковного хору студентсько-викладацького храму виконували релігійні піснеспіви. Зустрічні острожани, жителі вулиць, якими рухався скорботний кортеж, водії та пасажири зустрічних транспортних засобів зупинялися, падали на коліна, молилися, проводжаючи автомобіль із померлим Героєм.

Заупокійна Служба Божа відбулася в Свято-Миколаївському храмі Острога. Разом зі згаданими священиками ПЦУ Юрієм Лукашиком, Василем Жуковським молився також настоятель Свято-Олександро-Невської каплиці в Острозі та храму Кузьми і Даміана в Розважі, протоієрей Володимир Шевчук, церковний хор Студентсько-викладацького храму преп. Федора Острозького Національного університету «Острозька академія» (регент Юлія Гефтер), родина, військові, багато острожан та гостей нашого міста.

Після завершення панахиди в Свято-Миколаївському храмі скорботна процесія попрямувала на Майдан Свободи. Там зібралось дуже багато острожан та гостей нашого міста. Померлого захисника України люди зустріли живим коридором, на колінах, із синьо-жовтими прапорами, перев’язаними чорними стрічками, було багато квітів. Звучала журлива мелодія «Пливе кача…».

Звучав державний Гімн України. Був піднятий синьо-жовтий стяг. Серце щемило від болю, холодні мурашки бігали по тілу, сльози ледь стримували мужні чоловіки, коли звучав дуже сумний та щемливий вірш Віолети Кравченко «Плащаниці ХХІ століття». Кожне його слово –невидимим полум'я, боляче обпалювало душу за кожного загиблого українця. Священики Юрій Лукашик і Василь Жуковський, церковний хор та всі присутні молилися за упокій душі Тараса Латишева.

Острозький міський голова Юрій Ягодка під час громадської панахиди зазначив, що в ХХІ століття ще такої жорстокої та кровопролитної війни не було, як російсько-українська.

Будь-яка війна страшна… Наш ворог дуже підступний. Летять «шахеди», летять ракети по мирних людях. У нас сьогодні знову коровай... Будь-яка смерть – це велика біда. Особливо гірко й боляче, коли ховають молодих людей. Сльози ллються рікою, нічим не виміряти і не оцінити біль і страждання родини та друзів. А в нас похорон захисника України, молодої людини те тільки сьогодні. Завтра буде в Мощаниці. В неділю – в Оженині. Жорстока війна, на жаль, триває і вона несе із собою велике горе. Я впевнений, що вона однозначно закінчиться нашою перемогою, бо на нашому боці Бог, добро, всі світлі сили та багато країн світу… Дорога родино! прийміть найщиріші співчуття від усієї Острозької громади… Дякую всім, хто прийшов провести в останню дорогу Тараса Латишева. Хай він спочиває із Богом у Його Царстві Небесному. Слава Господу Богу! Слава загиблому Герою! Слава Україні! – сказав Юрій Ягодка.

Очільник Острозької міської територіальної громади та його заступник Олександр Харчук поклали корзину із квітами. Представники влади та багато присутніх на Майдані Свободи прощалися із померлим Героєм, висловлювали щирі співчуття родині, покладали квіти.

Поховали Тараса Латишева на Бельмажському цвинтарі біля батька. Там також провели панахиду. Присутні військові зняли із домовини державний прапор України. Прозвучав наш Гімн. Були дані три салютні залпи із автоматів. Традиційно синьо-жовтий стяг військовий передав родині померлого захисника нашої країни.