Як виглядали оборонні вежі: продовжують оцифровувати спадщину князів Острозьких
-
-
>
-
>
-
>
2087
В Острозі оцифровують спадщину князів Острозьких, щоб популяризувати її у віртуальному форматі. Наразі візуалізували і показали в'їзні оборонні вежі, які знаходяться в Острозі та Межиричі.
Про це повідомляють Волинські барбакани.
«На зображеннях вони приблизно такі, якими були під час коли активно виконували свої функції. Ці вежі об'єднанні в туристичний маршрут» – пишуть у дописі.
Луцька брама міста Острога
Ця споруда була основним в'їздом до міста, тому її добре укріпили фортифікаційною спорудою, що не мала прямих аналогів у оборонному будівництві ні України, ні Європи.
Це була вежа на чотири поверхи, другий поверх якої був брамою і через неї проходив шлях до міста.
Сама вежа складалася з поєднаних між собою квадратних і круглих в плані частин. До квадратної частини підходив міський мур і по дерев'яних хідниках охорона могла здійснювати огляд зовнішніх підходів по периметру всього міста. Вихід на хідники здійснювався через двері третього поверху (зараз це вікно другого поверху Музею книги).
Квадратна частина вежі поступово переходила у круглу в якій було багато бійниць. Із цих бійниць можна було вести вогонь не лише по супротивнику, який підходив зі сторони Луцька, а й обстрілювати міські мури ззовні, якщо до них вже підійшов ворог.
І невипадково ми назвали вежу чотириповерховою, бо мало хто знає що у вежі ще був цокольний поверх, який залили бетоном під час будівництва Музею книги. З цього цокольного поверху бійниці виходили в глибокий рів, що був перед брамою, і знаходилися під підйомним мостом. Тобто охоронці могли відстрілюватися від нападників, які спустилися до рову щоб звідти штурмувати міські стіни.
Татарська вежа
Татарська вежа була другою за значенням з в'їзних брам Острога. Вона практично була ідентичною до Луцької брами (в якій зараз розміщено Музей книги). Різниця полягала лише в тому, що в квадратній чаcтині (яку ще називали "шия") Татарська вежа була коротшою.
Перед вежею був викопаний глибокий рів що заповнювався водою і супротивнику було складно брати штурмом місто з цієї сторони. Але, якщо в Луцькій брамі ще був цокольний поверх з якого бійниці виходили з під мосту у рів, то в Татарській підвалів не було. Тут була болотиста місцевість і вода була близько до поверхні землі. Тому в рову постійно була вода і вона ж могла потрапляти й в підземні приміщення.
Заславська брама (міські ворота) Межиріча
Заславська брама була оборонною брамою-вежею.Вперше вона згадується в 1596 році. Слугувала південним в’їздом у місто і була складовою частиною міських фортифікацій Межиріча. Разом з валом, сімома баштами й Острозькою брамою, вона становила кільце оборонних укріплень колишнього міста. До брами провадив Заславський підйомний міст.
У рамках проєкту оцифрували також Луцьку браму (Дубно), Замкову браму Луцька, Луцьку браму Олики, Острозьку браму Рівного та Замкову браму Старокостянтинова.
