Окраса Лючина - невеличка церква 19 століття
-
-
>
-
>
-
>
3943
Лючин – невеличке село між Острогом і Новомалином. Населення Лючина складає близько 460 чоловік.
Село засноване у 1572 році. У селі є стара дерев’янна церква, датується 1877 роком. У 1980-х роках з Лючинської Покровської церкви була вивезена та передана в Острозький краєзнавчий музей ікона Спас-Емануїл поч. ХVII ст.
Образ юного Христа відображає в іконі слова пророка Ісаї: «Яко отроча родися нам сын и дастся нам. Ему же власть на раме его и миру его несть пределa. И нарицается имя его велика совета ангел, чуден совепник, Бог крепок, владыка, князь сміренія, отец будущего века».
Ці слова частково написані на обрамуванні ікони. Емануїл представлений у червоному одязі, у фронтальній, суворо симетричній композиції. Він благословить піднятими руками. Голова оточена багатоорнаментованим хрещатим німбом. За спиною досить умовно зазначено форми крил. Образ Христа вражає духовною наповненістю, яка виявилася у величезних, надмірно розширених очах, у благословляючому жесті рук, які Христос підняв, наче крила, що розгорнулися за Його спиною.
Але, на відміну від безплотних, містичних образів середньовіччя, цей образ наділений великою природною силою. Міцна струнка постать юнака, здається, ледь втискується у відведену їй, площину ікони. Внутрішня енергія, що нуртує в ньому, підсилюється експресивністю яскраво червоного кольору сорочки. Містична одухотвореність споріднює його із середньовіччям, а фізична міць, енергійність та експресивність з образами нового часу.
Джерело: trip.org.ua
