24 серпня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодора Острозького

24 Серпня 2017, 16:01
4166

Щороку, 24 серпня, Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодора, князя Острозького.

Рік народження князя Федора невідомий. Федір був старшим із трьох синів. Уже з молодих років цікавився, що і як відбувається в чужих землях. Уперше ім’я Федора Острозького зустрічаємо в історичних документах 1385 року, коли польський король Ягайло і литовський князь Вітовт підтвердили його право на володіння батьківськими землями й маєтками в Острозькому окрузі та доповнили їх Заславським і Корецьким округами.

Певно, це вже було після смерті батька. Документи стверджують, що 1387 року молодий князь Федір був луцьким старостою, а 1388-го — воєводою Луцьким. 1408 року князь Федір керував визволенням із Кременецького замку литовського князя Свидригайла, прихильника і захисника православної віри. Навіть нинішні руїни цього замку можуть підтвердити, яка це була складна військова операція. В XIII ст. Кременецький замок не змогли взяти татари, й осоромлений хан Батий з прокляттями змушений був відступити. 1410 року він брав участь у битві короля Ягайла з хрестоносцями під Грюнвальдом і, без сумніву, зробив вагомий внесок у перемогу.


 

Блаженний князь Федір також надавав підтримку гуситському руху в Чехії. На той час більша частина українських земель була під владою Литви, меншою володіла Польща. Підписання двох уній між Польщею й Литвою у Креві 1385 року та в Городлі 1413-го ще більш обмежило права православних українців. Князь Федір Острозький виступив у дієвій обороні цих прав. Як свідчить Києво-Печерський патерик, “для православ’я було кориснішим не мати ніякої залежності від Польщі, а тому Федір, князь Острозький, і допомагав Свидригайлу в боротьбі проти Польщі й прославився в цій боротьбі”. Тож літописець писав про нього “як про мужа великої діяльності та величності”.

Тим часом помер великий князь Литовський Вітовт, і на його місце обрали Свидригайла, а розпорядчим сподвижником новообраного став князь Федір Острозький, “муж виняткової хоробрості й величезного авторитету у військах”. 1432 року він провів успішні військові операції проти Польщі на подільських і волинських землях, захищаючи український народ і православну віру. На цих теренах блаженний князь Федір примусив польського короля Ягайла захистити законом свободу православ’я та зрівняти у правах місцеву шляхту з польською. Він допоміг Свидригайлові в боротьбі з литовсько-польською партією.

Князь Федір брав участь у битві з татарами 1438 року, яка була для нього невдалою, але він залишився живим і неушкодженим. Та саме ця битва мала доленосне значення для його подальшого життя. Свидригайло втік у Волощину, і до влади в Литві прийшов молодший син Ягайла Казимир. Він прогнав поляків, помирився зі своїм дядьком Свидригайлом і надав йому володіння на Волині з містом Луцьком. Не забув і Острозького князя Федора, надавши в управління на правах намісництва другу частину Волині з містами Володимиром, Дубном і Острогом, які вже приєднували до князівства Литовського. Тож усередині XV сторіччя князь Федір Острозький став земельним магнатом, що володів величезними наділами і маєтками в найкращих областях Поділля й Волині.

Поселяє в Острозі та інших містах своїх володінь євреїв й греків, чим перетворює місто Остріг у центр торгівлі краю. Він удосконалив військове мистецтво гуситського порядку у війську, що називалося “табором”. Преподобний Федір заснував в Острозі кам’яну Пречистенську церкву. Усе це разом із князівською силою і славою 1441 року він залишає своєму сину Василеві. На схилі життя поступив ченцем у Києво-Печерський монастир під іменем Феодосій. Про рік смерті преподобного Федора нічого не відомо, вірогідно, це сталося в другій половині XV ст. Після смерті захоронений в Дальніх печерах Монастиря. Його канонізували, мабуть, наприкінці XVI сторіччя.

30 жовтня 2005 року патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив приміщення студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького і надав йому ставропігію — особливий привілей, коли храм підпорядковується безпосередньо патріарху, а не місцевому духовенству. Щоранку о 8.20 у студентсько-викладацькому храмі Острозької академії розпочинається молебень. У понеділок — перед початком всякої доброї справи, у вівторок — за здоров’я, у середу — за примноження любові... 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024