24 серпня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодора Острозького
Щороку, 24 серпня, Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодора, князя Острозького.
Рік народження князя Федора невідомий. Федір був старшим із трьох синів. Уже з молодих років цікавився, що і як відбувається в чужих землях. Уперше ім’я Федора Острозького зустрічаємо в історичних документах 1385 року, коли польський король Ягайло і литовський князь Вітовт підтвердили його право на володіння батьківськими землями й маєтками в Острозькому окрузі та доповнили їх Заславським і Корецьким округами.
Певно, це вже було після смерті батька. Документи стверджують, що 1387 року молодий князь Федір був луцьким старостою, а 1388-го — воєводою Луцьким. 1408 року князь Федір керував визволенням із Кременецького замку литовського князя Свидригайла, прихильника і захисника православної віри. Навіть нинішні руїни цього замку можуть підтвердити, яка це була складна військова операція. В XIII ст. Кременецький замок не змогли взяти татари, й осоромлений хан Батий з прокляттями змушений був відступити. 1410 року він брав участь у битві короля Ягайла з хрестоносцями під Грюнвальдом і, без сумніву, зробив вагомий внесок у перемогу.
Блаженний князь Федір також надавав підтримку гуситському руху в Чехії. На той час більша частина українських земель була під владою Литви, меншою володіла Польща. Підписання двох уній між Польщею й Литвою у Креві 1385 року та в Городлі 1413-го ще більш обмежило права православних українців. Князь Федір Острозький виступив у дієвій обороні цих прав. Як свідчить Києво-Печерський патерик, “для православ’я було кориснішим не мати ніякої залежності від Польщі, а тому Федір, князь Острозький, і допомагав Свидригайлу в боротьбі проти Польщі й прославився в цій боротьбі”. Тож літописець писав про нього “як про мужа великої діяльності та величності”.
Тим часом помер великий князь Литовський Вітовт, і на його місце обрали Свидригайла, а розпорядчим сподвижником новообраного став князь Федір Острозький, “муж виняткової хоробрості й величезного авторитету у військах”. 1432 року він провів успішні військові операції проти Польщі на подільських і волинських землях, захищаючи український народ і православну віру. На цих теренах блаженний князь Федір примусив польського короля Ягайла захистити законом свободу православ’я та зрівняти у правах місцеву шляхту з польською. Він допоміг Свидригайлові в боротьбі з литовсько-польською партією.
Князь Федір брав участь у битві з татарами 1438 року, яка була для нього невдалою, але він залишився живим і неушкодженим. Та саме ця битва мала доленосне значення для його подальшого життя. Свидригайло втік у Волощину, і до влади в Литві прийшов молодший син Ягайла Казимир. Він прогнав поляків, помирився зі своїм дядьком Свидригайлом і надав йому володіння на Волині з містом Луцьком. Не забув і Острозького князя Федора, надавши в управління на правах намісництва другу частину Волині з містами Володимиром, Дубном і Острогом, які вже приєднували до князівства Литовського. Тож усередині XV сторіччя князь Федір Острозький став земельним магнатом, що володів величезними наділами і маєтками в найкращих областях Поділля й Волині.
Поселяє в Острозі та інших містах своїх володінь євреїв й греків, чим перетворює місто Остріг у центр торгівлі краю. Він удосконалив військове мистецтво гуситського порядку у війську, що називалося “табором”. Преподобний Федір заснував в Острозі кам’яну Пречистенську церкву. Усе це разом із князівською силою і славою 1441 року він залишає своєму сину Василеві. На схилі життя поступив ченцем у Києво-Печерський монастир під іменем Феодосій. Про рік смерті преподобного Федора нічого не відомо, вірогідно, це сталося в другій половині XV ст. Після смерті захоронений в Дальніх печерах Монастиря. Його канонізували, мабуть, наприкінці XVI сторіччя.
30 жовтня 2005 року патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет освятив приміщення студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького і надав йому ставропігію — особливий привілей, коли храм підпорядковується безпосередньо патріарху, а не місцевому духовенству. Щоранку о 8.20 у студентсько-викладацькому храмі Острозької академії розпочинається молебень. У понеділок — перед початком всякої доброї справи, у вівторок — за здоров’я, у середу — за примноження любові...