Острозький поет Юрій Матвійчук опублікував на своїй сторінці у Facebook вірша, в якому висловив співчуття щодо падіння літака під Тегераном.
Просимо до вашої уваги ці рядки.
* * *
Летять у небо уламки тихих мрій,
і тиша вічна більше не говорить...
Там зустрілися розбиті літаки,
що хотіли жити поміж зорями...
Йде екіпаж, не вірить більше в долю,
і для них уже всі рани не болять...
Стомились квіти, похилили голови
закутавшись у стрічки чорні, і мовчать...
Квітуча юнь у небі залишилась,
не цілувати, не обійнять її...
Слова людські не мають більше сили,
і в них не буде білої весни...
Юрій Матвійчук
«Що стосується аварії, то кожна трагедія, за участі українців, сприймається як особисте... Насправді дуже шкода усіх загиблих, адже загинули цілі сім'ї ... Завжди гинуть люди, які не мають відношення до війн, та конфліктів», – коментує сам автор.