Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Закономірності «Граматики» Мелетія Смотрицького
Закономірності «Граматики» Мелетія Смотрицького

Незакономірні закономірності «Граматики» Мелетія Смотрицького

11:43 15.12.2019
1294

400 років тому побачила світ праця, яка повністю змінила слов’янську лінгвістику. Це була «Граматики слов’янської правильноє синтагма» острозького вченого Мелетія Смотрицького.

Редакція Район.Острог разом зі студентством Національного університету «Острозька академія» та доцентом вишу Віталієм Максимчуком продовжує цикл публікацій, присвячених цій визначній події.

Сьогодні поговоримо про цікаві факти, «термінологічну плутанину» в «Граматиці» Мелетія Смотрицького. Цікаво, яку б оцінку отримав учень чи учениця сучасної школи, використовуючи на уроках з української мови визначення Мелетія Смотрицького?

Суть слова й речення

Словники старослов’янської мови подають такі переклади цих понять: речення – це «промова, вислів, назва, слово»; слово – це «слово, мова, дар мови, ім’я, Святе Письмо». У Мелетія Смотрицького погляд на їхнє значення дещо інакший. Терміном «речення» (реченіє) вчений позначає слово, тобто найменшу самостійну й вільно відтворювану в мовленні одиницю. А «слово» в його термінологічній системі – це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну та смислову завершеність, тобто сучасне речення.

Глас – звук чи буква?

З повагою ставлячись до усталеної правописної традиції, М. Смотрицький сформулював чіткі правила вживання літер та їхню вимову. Варто відзначити, що в його праці ще не було жодного розрізнення букв і звуків. Без уникання в суть понять важко зрозуміти, що ж саме науковець має на увазі під словом «глас». Однак букви («письмена») він розподіляє на голосні та приголосні.

«Г» vs «Ґ»

Науковець уперше ввів ґ, як самостійну літеру абетки, для передавання звучання вибухового звука. Однак у самій «Граматиці» простежуємо непослідовне вживання букв г і ґ. Наприклад, слова «ортографія» та «граматика» вчений уживає то з г, то з ґ.


Що входить до граматики

За тодішньою традицією М. Смотрицький трактує граматику як науку, що вчить правильно говорити й писати, виокремлюючи в ній чотири частини: ортографія, етимологія, синтаксис і просодія. Цікаво, що в розділі «Етимологія» автор не описує походження слів, а аналізує природу частин мови, тобто йдеться про сучасну морфологію. Давньогрецький термін «просодія» він тлумачить як учення про види наголосу та його позначення на письмі.

Про частини мови, чи-то частини слова

У сучасному мовознавстві традиційно виокремлюють 9 частин мови та вигук як окремий лексико-граматичний клас слів. Мелетій Смотрицький дотримується погляду про 8 частин слова (саме так він називає частини мови). Це «Имя» (іменник), «Мѣстоимєнїє» (займенник), «Глаголъ» (дієслово), «Причастїє» (дієприслівник), «Нарѣчїє» (прислівник), «Предлогъ» (прийменник), «Союзъ» (сполучник), «Междомєтїє» (вигук). Учений свідомо відходить від панівної тоді грецької системи, відкинувши не властивий слов’янській системі артикль.


7 відмінків іменника, але…

До «Граматики» М. Смотрицького вирізняли лише 6 відмінків іменника. Науковець першим виокремив місцевий відмінок, що стало однією з його заслуг перед мовознавством.

Зазначимо, що порядок відмінків дещо інший, якщо порівняти із сьогоденням. М. Смотрицький розташовує відмінки так: «Имεнитεлный» (називний), «Родитεлный» (родовий), «Датεлный» (давальний), «Винитεлный» (знахідний), «Зватεлный» (кличний), Творитεлный (орудний), Сказатεлный (місцевий).

Що таке знак питання;

Чітко виклав Смотрицький і параграф про розділові знаки. Більшість із них збігаються із сучасними. Однак цікавим є позначення знака питання «?» – зараз ми так пишемо крапку з комою «;». У сучасному вигляді він увійшов у художні твори аж у XVIII столітті. Подивіться на назву цього пункту, розділовий знак наприкінці – це не помилка?

І насамкінець…

Незважаючи на деякі незакономірні закономірності, «Граматика» стала однією з основоположних праць для слов’янського мовознавства. Mелетій Смотрицький дав школам авторитетний і ґрунтовний підручник, після видання якого ніхто не наважився нападати на церковнослов’янську мову як на невпорядковану.

Вікторія КУХАРСЬКА

Читайте також:

Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький – і філолог, і релігійний діяч

Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький і тодішня інтелігенція

«Граматика» Мелетія Смотрицького: шлях у чотириста років

Сторінками острозької історії: літера «ґ» і «Граматика» Мелетія Смотрицького

Микола Бендюк: «Смотрицький зробив революцію в граматиці»

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
24 лютого
Вчора
22.02.2020
21.02.2020
20.02.2020
19.02.2020
18.02.2020
17.02.2020
16.02.2020
15.02.2020
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин