Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Мелетій Смотрицький і буква ґ
Мелетій Смотрицький і буква ґ

Сторінками острозької історії: літера «ґ» і «Граматика» Мелетія Смотрицького

15:42 30.11.2019
525

400 років тому на світ з’явилася праця острозького вченого Мелетія Смотрицького «Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сѵнтагма», у якій автор узаконив уживання літери ґ.

Редакція Район.Острог разом зі студентством Національного університету «Острозька академія» та доцентом вишу Віталієм Максимчуком продовжує публікувати цикл матеріалів, присвячений 400-річчю першої граматики церковнослов’янською мовою.

Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький – і філолог, і релігійний діяч

Сторінками острозької історії: Мелетій Смотрицький і тодішня інтелігенція

«Граматика» Мелетія Смотрицького: шлях у чотириста років

Сьогодні пропонуємо нашим читачам і читачкам короткий екскурс в історію літери ґ.

Після затвердження Українського правопису-2019 з’явилася нова хвиля уваги до букви ґ, оскільки тепер стало нормативним її уживання в деяких іншомовних власних назвах. Але зараз не про те. Якби ми роздавали нагороди та звання, саме ця літера отримала би статус найконтроверсійнішої в українській абетці. Саме «Граматика» Мелетія Смотрицького узаконила вживання букви ґ для передавання вибухового звука, на відміну від г, уживаної для передавання фарингального (українського) звука. Про це зазначає професор Василь Німчук у передмові до «Граматики».

Річ у тім, що Мелетій Смотрицький увів цю літеру до абетки для вживання в словах іншомовного походження, тобто на позначення грецької гами. Оскільки вся «Граматика» була орієнтована на зразки латинської та грецької граматик, такий підхід цілком логічний. Однак сам автор непослідовно вживає букву ґ в одних і тих самих словах.

Важливо, що це був не єдиний зразок такої фіксації, оскільки вже 1627 р. виходить «Лексикон словенороський» Памви Беринди з… уживанням літери ґ! Інші приклади зафіксовано в рукописних документах XVII–XVIII ст.

З XVIII ст. східна частина України, а відтак і українська мова опинилися під безпосереднім впливом Російської імперії. Оскільки влада була зацікавлена в тому, щоби позбавити українців своєї автентичности та наблизити нашу мову до російської, то нові слова надходили в українську мову вже без фрикативного [ɣ] (який і позначали літерою ґ), а все вимовляли з притаманним російській мові звуком [g], який українською, відповідно, звучить як [ɦ].

Натомість на території Західної України ситуація розвивалася дещо по-іншому. Собор учених руських, скликаний у Львові 1848 р., ухвалив «на звук [g] уживати букву слідующої форми ґ». Отакою вона і з’явилася в першій українській газеті «Зоря Галицка» (1848–1857). Літера ґ стала невід’ємним елементом усіх основних правописних систем, зокрема затвердженого на початку 90-х років XIX ст. офіційного правопису в Галичині, відомого як «желехівка».

У часи Радянського Союзу 1933 р. Лазар Каганович та Андрій Олінтер (Хвиля) провели реформу українського правопису та вилучили букву ґ з української абетки. У Галичині та на Закарпатті її вживали до 1939–1944 років.

Повернення літери ґ відбулося 1990 р., коли опублікували перший правопис незалежної України.

Таким чином, контроверсійна буква ґ своєю історією супроводжувала становлення незалежної України. І цьогоріч ми відзначаємо не лише 400-ліття «Граматики» Мелетія Смотрицького, а й 400 років від офіційної фіксації літери ґ.

Віолета НЕМИКІНА

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
9 грудня
Сьогодні
Вчора
07.12.2019
06.12.2019
05.12.2019
04.12.2019
03.12.2019
02.12.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин