Золотарник канадський: чим небезпечний і як із ним боротися

Україні загрожує стрімке поширення золотарника (золотушника) канадського (Solidágo canadénsis L.). За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і добробуту людини цей чужорідний вид знаходиться в одному ряду з амброзією, борщівником і колорадським жуком. Золотарник канадський вже сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі Україні, але лісовому і сільському господарству. Зараз цей процес ще можна взяти під контроль. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота зажадає від нас незрівнянно більше сил і засобів.

Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не має так званих ворогів із-поміж рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю - до 95%. По-третє, коріння золотарника виробляють інгібітори - речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ.

Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Положення ускладнюється тим, що тварини, зокрема й дикі, не їдять золотарник. Тобто зайняті їм території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення золотушника в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках.

Якщо допустити проникнення золотушника в глиб лісу, то згодом під час лісовідновлення доведеться проводити комплекс додаткових заходів, що спричинить істотні витрати. Крім того, втрата природної рослинності лісів негативно позначиться на харчуванні тварин. Тому не допустити проникнення золотушника в ліс - одне з основних завдань.
Джерелом насіння золотушника також є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Звідти золотарник поширюється на прилеглі ліси і луки. Тому при створенні клумб необхідно замінювати його іншими декоративними видами.

Боротися з золотарником можна хімічними і механічними методами. Скошувати небезпечний бур'ян рекомендується в міру відростання до 15-20 см, тобто 3-4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. У цьому випадку скошені рослини потрібно обов'язково утилізувати - спалити або закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків.

У боротьбі з золотушником канадським сьогодні у нас поки ще є невелика перевага, але це всього 3-5 років. Важливо використовувати її ефективно і зробити все можливе, щоб взяти золотарник під контроль. Для цього досить дотримуватися простого правила - підтримувати порядок на своїй землі. Якщо з ним не боротися, то за рік золотарник канадський може збільшити свою площу до 15 відсотків.

Багато хто вважає золотарник канадський корисним лікарською рослиною і дають йому волю на присадибних ділянках, забуваючи про його здатності завойовувати нові території. І хоча золотарник не такий безпечний для здоров'я людей, як амброзія, борщівник Сосновського, проте вважається одним із найбільш небезпечних рослин. Займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його рослинний і тваринний світ. Він добре поширюється і в лісі, витісняє ягоди і гриби. Під його суцільним покривом вже майже нічого не росте. Доведено, що там, де розташувалася ця рослина, ґрунт сильно ущільнюється, злежується і стає повітронепроникним.

Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати на молодих рослинах, чутливих до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду ґрунтові гербіциди стають малоефективними.

Сьогодні необхідно особливу увагу землекористувачів варто звернути саме на боротьбі зі золотарником.