До Острозької академії «повернувся» Тарас Шевченко
Студентство й викладачі Національного університету «Острозька академія» змогли наживо спостерігати повернення Тараса Шевченка. У понеділок, 3 червня, у виші переглянули фільм «Тарас. Повернення» та поспілкувалися з його режисером Олександром Денисенком.
Ця подія відбулося за сприяння академіка НАН України Миколи Жулинського, який напередодні прочитав студентам лекцію про творчість Пантелеймона Куліша з рефлексією на сучасність.
Спочатку присутніх привітав ректор Острозької академії Ігор Пасічник, який ознайомив глядачів із постаттю Олександра Денисенка.
Пан Олександр розпочав свою розмову з ієрархії гуманітарних цінностей.
«Коли в країні ієрархія, сили, гноблення, поневолення, злості, дикості, то така держава ніколи не зросте. І тільки культура, яку підіймається, зможе відродити ієрархію духовних цінностей. Тільки тоді поважатимуть того, хто знає», – переконаний Олександр Денисенко.
Митець розповів про свій шлях до Шевченка, пригадав дорогу до могили Тараса, яку освітлювали світлячки. Водночас пан Олександр презентував власний роман «Тарас. Повернення», у якому багато сюжетних ліній, сцен і персонажів, яких не має у фільмі.
«Фільм зображує період Новопетрівського заслання, сім років пустелі, коли Шевченко – солдат, коли він не може слова сказати, бо вкинуть у карцер. Коли він стоїть на спостережній вежі над Каспієм, бо з іншого боку моря війна – росіяни виганять зі степів казахське плем’я, ідуть далі на Афганістан, ідуть на Хіву, щоби вийти до Індійського океану. Це геополітична війна Російської імперії з Великобританією, про яку мовчать. А Шевченко потрапив у зону воєнних дій, де потрібно було вижити», – розповідає про сюжет Олександр Денисенко.
Режисер зауважує, що зберіг у фільмі російську мову як мову агресора, мову нищителя, мову ворога життя, а Шевченко говорив на засланні українською. Щоправда, у стрічці є польсько- й казахськомовні фрагменти.
«Я повертаю Шевченка як людину, а не Бога. Ми можемо бачити його сумніви, розпачі, любов, ненависть до ворогів, його людську милість…», – підсумував пан Олександр.
Згодом усі присутні мали змогу насолодитися 120-хвилинним фільмом «Тарас. Повернення», якого ще не було на великих екранах.