Місцевий календар: краєзнавці, які писали історію Острожчини

У календарі визначних дат України є одне свято, присвячене тим, хто творить історію рідного краю – Всеукраїнський день краєзнавства. Його відповідно до рішення Шостого з’їзду Національної спілки краєзнавців України, що відбувся в січні 2017 р., відзначають 28 травня, адже саме цього дня 1925 р. у Харкові розпочала свою роботу Перша Всеукраїнська конференція з краєзнавства. Там було створено Український комітет краєзнавства, який очолив академік Матвій Яворський, що в 1930-ті роки став жертвою сталінського терору.

Микола Манько, директор Державного історико-культурного заповідника м. Острога розповідає, що репресії не обійшли й багатьох представників краєзнавчого активу в усіх регіонах, зокрема й на Острожчині. Свого часу відбув табори і заслання, заборону займатися улюбленою справою і уродженець села Борисів колишнього Острозького повіту Григорій Равчук – випускник Київського університету, секретар товариства «Просвіта» в Острозі 1923 р., який переїхав до радянської України допомагати справі українізації – як педагог і краєзнавець-фольклорист.

Григорій Равчук

Місцеві краєзнавчі осередки почали знову створювати в повоєнні роки. Понад 100 тис. літописців-дослідників рідного краю залучили до роботи над випуском «Історії міст і сіл Української РСР» у 26 томах, яка досі не має аналогів у світі (2360 авторських аркушів, у томах вміщено 1340 статей з історіями обласних і районних центрів та інших значних населених пунктів, 8619 статей про всі селища міського типу та центри сільрад, уміщено 9 тисяч ілюстрацій). У підготовці цієї праці мав можливість узяти участь і Григорій Равчук – уже науковець Острозького краєзнавчого музею.

27 березня 1990 р. на хвилі демократичних перетворень, національного піднесення суспільства в Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який заснував Всеукраїнську спілку краєзнавців – спадкоємицю традицій Українського комітету краєзнавства.

16 жовтня 2008 року Кабінет Міністрів України видав постанову: «Враховуючи видатні заслуги у забезпеченні розвитку української національної культури, надати статус національної Всеукраїнській спілці краєзнавців і надалі іменувати її – Національна спілка краєзнавців України».

Понад 20 років головою НСКУ був Петро Тронько (1915 – 2011) – Герой України, академік НАН України. Свого часу як заступник глави уряду Української РСР із гуманітарних питань він безпосередньо займався питаннями організації історико-культурного заповідника м. Острога. Із 2012 року Спілку очолює член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Реєнт. Тривалий час організацію краєзнавців Рівненщини очолював журналіст і літератор Іван Пащук (1938 – 2013), активний учасник наукових конференцій в Острозі. Нині головою її правління є Андрій Жив’юк – кандидат історичних наук, керівник науково-редакційної групи книг “Реабілітовані історією. Рівненська область”, завідувач кафедри історії Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука.

Давні традиції має історичне краєзнавство в Острозі. У переліку визначних дослідників рідного краю – імена Якима Перлштейна, о. Аполонія Сендульського, Станіслава Кардашевича, Менахема-Мендля Бібера, о. Михайла Тучемського, Йосипа Новицького, згаданого вже Григорія Равчука, Прокопа Соколянського, Олекси Фрідріха, Петра Андрухова, Антона Новоселецького. 1989 р. в Острозі під керівництвом П. Андрухова було організовано Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина», яке в 1993 р. отримало ім’я князів Острозьких. Товариство започаткувало науково-краєзнавчі конференції «Острог на порозі 900-річчя», які нині справедливо оцінюються як пролог гідного відзначенні на загальнодержавному рівні визначного ювілею нашого історичного міста й перший крок до відродження у ньому вищої школи – нині Національного університету «Острозька академія». І не випадково першим її почесним професором став краєзнавець Петро Зотович Андрухов. Так само не випадково, що імена ряду згаданих вище краєзнавців увічнені в назвах вулиць Острога.