В Острозькій академії показали документальну стрічку про Євгена Гуцала
До Національного університету «Острозька академія» завітав український актор, сценарист, режисер, продюсер Василь Вітер із документальною кінострічкою «Євген Гуцало. Куди біжить дорога».
Подія відбулась у середу, 6 березня. Про це повідомили на сайті університету.
Цей фільм-портрет демонструє життєвий та творчий шлях українського письменника, журналіста, поета і кіносценариста Євгена Гуцала. Кінострічка відображає маловідомі факти та епізоди життя письменника, озвучені в численних інтерв’ю друзів, сучасників та близьких людей, які створюють екранний образ митця.
«Я знав Євгена Гуцала особисто, і мені важко було знімати фільм про цю людину, не пропускаючи все крізь себе», – зауважив перед показом фільму режисер Василь Вітер.
За словами режисера, фільм знятий за сценарієм дружини Євгена Гуцала – письменниці Лесі Ворониної, автором ідеї став його небіж – Андрій, син рідного брата Євгена Пилиповича — Віталія. Євген Гуцало був відомий українському читачеві не тільки через слово, тобто через численні прозові і поетичні твори. В українському кінематографі також збережено авторство цього блискучого літератора. За його новелами і повістями свого часу були зняті фільми такими відомими режисерами: Юрієм Іллєнком, Олегом Біймою, Ігорем Кобриним та Василем Вітром.
Про талановитого українського письменника, нині вже класика української літератури другої половини ХХ століття його друзі, колеги, соратники говорили: «Він був типовим шістдесятником.», «Йому боліло все.», «В його таланті було щось Моцартівське».
«Ми вивчали творчість Євгена Гуцала ще зі школи, і з радістю продовжуємо читати його в університеті. Тому нам, студентам, надзвичайно цікаво переглядати документальні фільми-портрети про письменників різних періодів і дізнаватися цікаві факти про їхнє життя, які не подаються у підручниках. Звісно прикро, що деякі плоди творчості Гуцала є актуальними досі, зокрема публіцистичний цикл статей «Ментальність орди». Адже письменник був одним із перших, хто в ті часи відкрито писав про корені російської експансіоністської політики, яку ще сьогодні продовжують вести російські агресори», – зазначила студентка другого курсу гуманітарного факультету Юлія Алексеєнко.