Волинь напередодні Другої світової війни була православним П’ємонтом, – історик з Острога

08 Березня 2019, 12:35
Література для богослужінь українською мовою з села Годомичі Маневицького району 1560 Джерело: Фото Олени Лівіцької
Література для богослужінь українською мовою з села Годомичі Маневицького району

Напередодні Другої світової війни церковне життя Західної України дуже відрізнялось від того, що було на території, окупованій СРСР. Так, у той час, коли на Волині діяло майже 700 парафій, на весь Радянський Союз їх залишилось лише близько сотні.

Про це в ефірі проекту «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»  розповів кандидат історичних наук, викладач Національного університету «Острозька академія» Андрій Смирнов, повідомляє ІА ZIK.

Андрій Іванович говорить: напередодні Другої світової війни церковна ситуація у Радянській Україні дуже відрізнялась від тієї, що було на західноукраїнських землях.

«У Радянській Україні церква була майже знищена. Напередодні Другої світової війни на весь Радянський Союз залишилось лише чотири правлячих архієреї і близько сотні парафій», – розповів Андрій Смирнов.

Тоді як, за його словами, у той час на Волині існувала Польська автокефальна православна церква.

«Волинська єпархія була найбільшою – майже 700 парафій. Там було і два правлячі єпископи-українці, відбувались серйозні українізаційні процеси. На мою думку, Волинь стала православним П’ємонтом, яка, власне, і дозволила потім започаткувати автокефальний рух в роки німецької окупації», – підкреслив історик.

Читайте також: Як церква села Годомичі при Сталіні була осередком української культури

Натомість, за його словами, на тій частині України, яка перебувала під радянської окупацією, були обласні центри без жодного храму.

Своює чергою докторка історичних наук Ірина Преловська додала: на Київщині у 1939 році було зареєстровано лише два православні храми, які мали право «існувати і служити», та одного  священика.

«У 1939-му деякі діячі Української автокефальної православної церкви уже відсиділи терміни ув’язнення, дехто і повторно. Можу навести приклад регента народного хору Великого Софійського собору Дмитра Ходзицького. На світлинах 20-х років це гарний дядько із чорними чумацьким вусами. Та на фото, коли він звільнився після 39-го року, у нього вибиті зуби, майже не було волосся, а пальто явно підібране десь на смітнику», – підкреслила Ірина Преловська.

Нагадаємо, у жовтні минулого року Контстантинополь скасував дію Синодального листа від 1686 року, яким, фактично, Київську митрополію підпорядкували Московському патріархату. Згодом 6 січня Православна церква України отримала Томос про автокефалію. 

Повна версія програми тут: 

Читайте також: Владика Ігор: як полковник армії УНР розбудовував українську церкву на Волині

Коментар
26/04/2024 П'ятниця
26.04.2024
25.04.2024