Що чекає українську мову: в Острозькій академії обговорили законопроект 5670-д

До Міжнародного дня рідної мови в Острозькій академії обговорили мовний законопроект. У круглому столі «5670-д: що чекає українську мову», який відбувся 21 лютого, узяли участь викладачі гуманітарного факультету й Навчально-наукового інституту права імені І. Малиновського, проректор з науково-педагогічної роботи Дмитро Шевчук, а також зацікавлені студенти.

З вітальним словом до присутніх звернувся завідувач кафедри української мови і літератури, професор Іван Хом’як. Іван Миколайович нагадав про роль мови в державотворенні й побажав учасникам плідної дискусії.

Розпочав захід модератор Віталій Максимчук, доцент кафедри української мови і літератури, який коротко розповів про традицію відзначення Міжнародного дня рідної мови, нагадав присутнім про історію мовного законодавства в Україні, зокрема горезвісний закон Ківалова-Колісниченка тощо. Віталій Максимчук наголосив, що ухвалення законопроекту 5670-д у цілому буде затяжним, адже до Верховної Ради надійшло понад 2,5 тисячі поправок.

Згодом четвертокурсниця Вікторія Кухарська коротко окреслила основні засади обговорюваного документа: хто й де говоритиме українською; що робити нацменшинам і тим, хто не знає української; як будуть контролювати дотримання мовних норм.

Свої міркування про культурний складник законопроекту висловив декан гуманітарного факультету, доцент Максим Карповець.

«Мова і культура – це не тільки продукція, а й ідентичність. Відсутність української мови в житті українців призведе до деформування ще не сформованої культурної ідентичності», – зауважив Максим В’ячеславович.

Доповідач також звернув увагу на недостатню кількість українськомовних фільмів на вітчизняному медійному ринку. На його думку, цей закон зобов’яже режисерів і сценаристів творити продукцію українською мовою, що дасть змогу українцям зберегти культурну самобутність.

Про те, що чекає мову дошкільної, шкільної, професійної та вищої освіти в разі ухвалення законопроекту 5670-д, розповіла третьокурсниця Марія Стримецька. Студентка наголосила, що документ не забороняє вивчати мови національних меншин, але тільки поряд із українською, а також навела думки прем’єр-міністрів Угорщини й Болгарії щодо неоднозначного ставлення до окремих статей цього законопроекту.

Наступною до слова запросили старшу викладачку кафедри журналістики Зоряну Годунок. Зоряна Валентинівна згадала «закони про мовні квоти», відповідно до яких збільшилася частка українськомовної продукції в мас-медіа, субтитрованих фільмів, а радіоефіри відкрили багатьох українських музичних виконавців.

У зв’язку з тим, що закон передбачає 100-відсотковий українськомовний ефір, складно буде знайти експерта на певні теми. Для того, щоб вивчити українську мову, потрібні значні часові й фінансові витрати, – переконана Зоряна Годунок.

Найбільше захоплення учасників круглого столу викликала доповідь викладачки кафедри теорії та історії держави і права Тетяни Хомич, яка розкрила юридичні тонкощі документа. На думку Тетяни Миколаївни, цей законопроект містить орієнтир на мови Європейського Союзу, однак оминає перспективні в майбутньому китайську та японську мови.

Деякі моменти викликають неоднозначності, зокрема, як довести виправданість творчого й художнього задуму під час проведення вистав, де межа між публічним і приватним спілкуванням. Практична реалізація законопроекту зумовить багато проблем і породить корупційні складники. Насамперед це стосується вивчення української мови іноземцями, оскільки один центр видаватиме сертифікати про володіння українською мовою.

Тетяна Миколаївна вважає, що законопроект містить імперативні норми й не передбачає заохочень і стимулювань для вивчення української мови, а це викличе спротив у суспільстві. Опріч того, деякі норми законопроекту суперечать Конституції України, зокрема регулювання статусу мов національних меншин і корінних народів, прирівнювання мови до державного символу.

Без відповіді залишилося питання: чи потрібно криміналізувати мовні порушення, чи достатньо обмежитися дисциплінарними й адміністративними покараннями?

На думку директора Навчально-наукового інституту права ім. І. Малиновського Сергія Іщука, сьогодні використання мови в різних сферах урегульовано в окремих законах – «Про освіту», «Про пресу» тощо.

«Не заперечуючи необхідність такого закону, я вважаю, що його не потрібно приймати у виборчий період, оскільки він буде не фаховим, поспішним і сприятиме виборчій агітації, як це відбулося зі змінами до Конституції, що передбачають незворотній євроінтеграційний курс України», – підсумував Сергій Іванович.

Активну участь в обговоренні взяли доцентка кафедри української мови і літератури Лариса Мініч і викладачка Христина Карповець.

«Нам потрібно приймати закон, щоб ми українську мову утверджували, а не захищали», – уважає Христина Миколаївна.

У дискусії поставили три крапки, адже на черговій сесії парламенту депутати обіцяють знову взятися за мовне питання. Можливо, це стане поштовхом для ще одного круглого столу.