Введення у храм Пресвятої Діви Марії – свято, що розповідає про дитячі роки Богородиці

Сьогодні, 4 грудня, православна Церква відзначає одне з 12-ти найбільших свят у році – Уведення у храм Пресвятої Діви Марії.

Найбільші Богородичні свята, такі як Різдво й Успіня Пресвятої Богородиці, розповідають про перші та останні періоди життя Діви Марії на землі. Єдине свято, яке інформує про дитинство Пресвятої Богоматері – це Введення в храм, яке відзначають щороку 4 грудня.

Про свято Введення у храм Пресвятої Діви Марії маємо згадки вже у ІV ст. З ІХ ст. це свято починає відзначати вся Східна церква. У половині XV ст. свято поширилося по цілій Європі.

У Святому Євангелії нічого не написано про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засноване на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах, передусім Протоєвангелії Якова і Псевдо-Євангелії Матвія «Про Різдво Пречистої Діви Марії».

З цих джерел довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії св. Йоаким і Анна були бездітними й дали обіцянку Богові: якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу в Єрусалимський храм.

Господь Бог вислухав молитви Йоакима й Анни і дав їм доньку. Коли дівчинці виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Іоана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.

Єрусалимський Божий Храм став для Пресвятої Діви Марії місцем освячення, щоб зробитися Їй вмістилищем Божої благодаті, одушевленим храмом Святого Духа, у якому згодом Божий Світ з’єднається з людською природою.

Пресвяту Діву вводили в Єрусалимський храм, у Святеє Святих, для служіння Господу також при співі небесних голосів, про що нині згадує Церква, коли промовляє: «Діва, священна скарбниця Божої слави, сьогодні вводиться в дім Господній, благодать зі Собою вводячи, що в Дусі Божественнім, Її ж оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна».

Радіючи, Пресвята Діва ввійшла в дім Господній – Єрусалимський храм, як у царський палац. І хоч була Вона малою за віком, мала лише три роки, але була довершеною з благодаті Божої, бо Бог обрав Її на служіння спасінню людського роду.

Перебуваючи у Святому Святих, Діва Марія побажала вічно жити в ангельській чистоті і непорушнім дівоцтві.

За свідченнями св. отців Григорія Ниського і блаж. Ієроніма, Діва Марія була першою Дівою, що заручила Своє дівоцтво Богу, бо в Старому Завіті незвичним було дівам не вступати в шлюб, тому що шлюб шанувався більше, ніж дівоцтво. Пречиста Діва Марія першою у світі віддала перевагу дівоцтву перед шлюбом, уневістивши Себе Богові.

Пресвята Діва першою вступила у таке спілкування з Богом, яке буде постійно зростати незатьмареним і неоскверненим упродовж усього Її життя. Тому й стане Вона достойною дати плоть і кров Єдинородному Сину Божому і буде чеснішою від херувимів та незрівнянно вищою за серафимів.

«Свято Введення свідчить найперше про радісну жертву св. Йоакима й Анни. Вони свою вимолену в Бога дочку самі приводять до храму на службу Богу. Та не тільки батьки радо приводять свою дитину на Службу Богові, але й Марія радо йде за голосом Божим і своїх батьків. Як св. Йоаким і Анна, так і Марія є для нас чудовим образом радісної жертви і служби Богові. Нам необхідні батьки, які за прикладом св. Йоакима й Анни радо благословили б своїх дітей на досконалу жертву для Бога, своєї Церкви й народу – на священицьку діяльність. Нам необхідна духовна молодь, що за зразком Пречистої Діви Марії радо йшла б за Божим голосом на службу Богу, Церкві й народу», – пояснює духовне значення свята настоятель Студентсько-викладацького храму преп. Федора Острозького при НаУОА, протоієрей Василь Жуковський.

Крім того, урочистість Введення пов'язана з майбутнім святковим днем Різдва Христового. З дня Введення у храм на службі у монастирях наспівується різдвяна пісня «Христос рождається, славте».