У Краєві похоронили воїна-прикордонника Володимира Бондарчука
4584 
Острожчина, зігріта осіннім теплом та оповита смутком, провела в останню земну дорогу передчасно померлого захисника – прикордонника Володимира Бондарчука, уродженця і жителя села Країв.
З воїном, який передчасно відійшов у вічність у віці 49 років через важку хворобу, прощалися у середу, 9 вересня.
Траурний кортеж із тілом полеглого їхав до Краєва через Острог, аби в центрі громади охочі віддали воїнові останню земну шану. Традиційно на майдані Свободи були прихилені прапори – і державний, і стяг Острога. Присутні люди, а це сотні місця, зокрема представники влади та місцевого самоврядування, уклякали на коліна.
Кортеж зустрічали під пісню-реквієм «Плине-кача». А поліційний автомобіль супроводу на знак скорботи у хвилини прощання вимкнув свої сирени…
Останню шану Володимирові Романовичеві віддали й у селах, кудою прямував траурний кортеж, зокрема вистеливши останній земний шлях свіжими квітами.
З воїном прощалися в рідному Краєві. Заупокійне богослужіння відбулося на рідному подвір’ї Володимира Бондарчука.
Очолив заупокійну службу отець Юрій Андрощук, настоятель Свято-Михайлівського храму села Оженин. Загалом за спочинок померлого молилося троє духівників ПЦУ, зокрема й благочинний церков ПЦУ на Острожчині Юрій Лукашик.
Завершилася служба піснеспівом «Вічная пам’ять». Після того зі словами підтримки та співчуття звернувся отець Юрій.
Священник говорив, що з молитвою, сльозами і спогадами Країв проводжає в останню дорогу тіло спочилого воїна Володимира – захисника, який віддав частину свого життя для того, щоби ми жили у мирній країні.
«Дуже тяжкі часи ми з вами переживаємо, брати і сестри, у нашій Українській державі. Сльози, біль, страждання, поранення тіла і душі трапляються щодня у нашій країні. Тому насамперед висловлюю співчуття для родини, яка отримала дуже велике поранення своєї душі, утрату найріднішої людини. Але ми повинні сказати, що ця втрата стосується не лише цього подвір'я і родини, але стосується цілої нашої держави України. Часто лунають тривоги, після яких, на превеликий жаль, є чисельні жертви, як і серед військових, котрі боронять нашу державу, так і цивільних людей – як і дорослих, свідомих, так і дітей, які вже теж розуміють, що діється в нашій країні, які теж добре знають, що таке тривога і куди потрібно ховатись», – говорив у проповіді священник.
Духівник нагадував Святе Письмо, зокрема, що Ісус Христос після свого воскресіння з’явився людям і насамперед сказав «Мир вам», бо Господь є Богом миру, не війни, не ворожнечі і не руйнації.
«Там, де є Бог, там обов'язково буде перемога. У такі тяжкі, тривожні роки ми з вами повинні, брати і сестри, просити в Бога і про перемогу, і просити те, щоби Господь не залишив наш народ, щоби ми з вами були завжди із Богом», – закликав отець Юрій.
Згадуючи передчасно померлого захисника Володимира, отець говорив, що той був мужнім і сильним воїном, який став спиною до своєї родини, до своїх рідних і близьких, а лицем до ворога для того, щоби його прогнати і знищити.
«Володимир був людиною працьовитою, чесною, справедливою. І ось ці риси спонукали його до того, що потрібно не чекати, а добровільно ставати на захист своєї країни. Тому він був добровольцем», – підкреслив священник.
Також душпастир міркував про те, що є патріотизмом, наголошував, що ми повинні любити нашу українську державу, докладати зусилля для того, щоби наші нащадки жили у вільній, незалежній і квітучій країні.
«Наше завдання, брати і сестри, не тільки сьогодні зібратися, щоб підтримати родину і провести в остатню дорогу спочилого, але постійно пам’ятати за наших захисників. Їх є дуже багато. І ми всіх повинні пам'ятати. Повинні молитися і бажати здоров’я, Божого захисту для тих, хто захищає нашу країну, за наші Збройні Сили України. Повинні пам'ятати обов'язково тих, хто вже поклав своє життя. Нехай буде царство небесне душі спочилого нашого захисника, воїна Володимира. Нехай із Богом спочиває. Нехай, як церква співає, пам’ять про нього буде з роду в рід. Нехай батьківщина і кожен наш громадянин пам’ятає мужній подвиг наших захисників і життя спочилого новопреставленого воїна Володимира», – підсумував отець Юрій.
Також духівник бажав, аби Господь утішив душі всіх, хто зазнав утрат на цій війні, а ті родини, які не знають, де їхні рідні, обов’язково дочекалися їхнього повернення.
Опісля про життєвий і бойовий шлях Володимира Бондарчука говорив секретар, в.о. голови Острозької міської ради Костянтин Кирилюк.
Зокрема, очільник громади розповів, що Володимир Бондарчук народився 14 березня 1977 року в селі Країв. Тут минуло його дитинство і юні роки. Після закінчення школи Володимир вступив до Рівненського училища, де здобув професію будівельника.
Після навчання Володимир проходив строкову військову службу в десантно-штурмових військах, де гартував силу характеру і здобув відповідні навички.
«У цивільному житті Володимир трудився будівельником, був працьовитим і талановитим майстром, як кажуть, зі золотими руками. Водночас він захоплювався музикою, гарно грав і співав, ділячись своїм талантом із рідними і близькими для нього людьми. Найдорожчими для нього були діти Анастасія та Вадим, для яких він назавжди залишиться люблячим батьком і рідною людиною», – підкреслив Костянтин Кирилюк.
2024 року Володимир добровільно став до лав Збройних Сил України, проходив службу у Донецькому прикордонному загоні Державної прикордонної служби України в підрозділі С у складі зенітно-ракетного артилерійського комплексу.
«У непростий для нашої країни час Володимир зробив свій вибір стати на її захист і гідно виконував свій обов’язок, був вірний військовій присязі до останнього подиху. Але сталося так, що 4 вересня 2026 року Володимир Романович помер унаслідок тяжкої хвороби, перебуваючи в Головному військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України. Сьогодні ми проводжаємо Володимира в останню земну дорогу не лише як військовослужбовця. Ми прощаємося зі земляком, люблячим батьком, талановитою людиною, яка любила музику, працю і життя. Його земний шлях завершився, але залишаються діти, рідні, друзі. Залишається все добре, що він зробив. У пам'яті рідних він назавжди залишиться люблячим батьком, доброю та щирою людиною, а для нас – захисником, який у найважчий для країни час став на її захист», – підсумував Костянтин Миколайович.
Костянтин Кирилюк і Василь Васинюк, староста сіл Оженин, Бродів, Країв, Стадники, поклали до домовини померлого кошик із квітами.
Після того, як попрощалися рідні і близькі, траурна хода в супроводі почесної варти, духового оркестру ЦКДТ (керівник Сергій Бережнюк), церковного хору, священників, рідних та односельців рушила на сільський цвинтар.
Там Володимиру Бондарчуку були віддані останні християнські та військові почесті. Захисник спочиватиме на рідній землі під синьо-жовтим прапором…
Читайте також:
- Історія
Стежками князів Острозьких: на Рівненщині презентували новий туристичний маршрут
- Острог
Понад 400 тисяч гривень за шкоду довкіллю: Здолбунівська прокуратура домоглася компенсації для Острозької громади
- Острог
На Рівненщині відкрили пішохідний туристичний маршрут «Стежками князів Острозьких»
- Острог
ФК «Чемпіон» з Острожчини став призером міжобласного турніру пам'яті Олександра Тихонця
- Острог
Рада ветеранів Острозької громади влаштувала свято для тих, хто пройшов горнило війни