Він старався для України: в Острозі похоронили військового медика Григорія Семенюка
3737 
На новоміському цвинтарі Острога стало на одну могилу під синьо-жовтим прапором більше.
У четвер, 6 серпня, місто провело в останній земний шлях, віддало християнські та військові почесті передчасно померлому військовому медику Григорію Семенюку.
З Григорієм Володимировичем спершу прощалися в рідному домі.
Після того відбулося заупокійне богослужіння у Свято-Миколаївському храмі Острога. Там за упокій душі захисника молилося восьмеро отців на чолі з настоятелем, благочинним церков ПЦУ на Острожчині Юрієм Лукашиком.
Наприкінці отець Юрій звернувся до присутніх із проповіддю, висловлюючи родині слова підтримки і співчуття.
«У нас триває війна, а війна не знає милосердя. Вона забирає найкращих людей і ще гірше, коли робить людей інвалідами. Людина на війні втрачає не тільки життя, а й втрачає здоров'я. І ось черговий раз до нашої громади повернувся воїн, який довго лікувався в госпіталі. Лікарі старалися його повернути до життя. Він був тричі контужений, посічений осколками, він боровся за життя, любив життя. Але лікарі не мають крил, як ангели, і не зуміли його повернути до життя», – зауважив священник.
Отець говорив про те, як важко переживає втрату старенька матір, що в загиблого залишилася дружина і дорослий син. Також підкреслював, що, за Словом Божим, є життя кінечне, земне, і життя вічне, у яке переходить померлий Григорій.
«Хочу навести невеличкий приклад. Чи ходили колись військові до храму? Не ходили. Але коли почалася війна, ми всіх їх привозимо до церкви і хоронимо. Чому? За їхні ратні подвиги, бо вони своїм життям заплатили не тільки за гріхи, заплатили за державу і за нас. Коли вони заплатили своїм власним життям, Господь у вічності помилує. Бо коли ми справедливі, то Господь у мільйони разів справедливіший від людини. Далі, дорогі браття і сестри, треба наголосити, що у Новому Заповіті сказано: "Хто віддасть своє життя за друзів, це найбільша любов, яку може виявити людина у власному житті". Це говорить про те, що за таку велику любов Господь обов'язково нагородить людину у вічності. Ось так нам засвідчує Новий Заповіт», – додав священник.
Отець Юрій також говорив, що кожного століття Росія чинить злочини, розв’язує війни, і сучасна Україна змушена боронитися від загарбника, підкреслюючи, що потік горю і сліз за вбитими воїнами безперервний, бо захисників хоронять із дня у день.
«Він бачить нашу щиру любов, бачить нашу вдячність за те, що він звершив цей подвиг, і ми йому низенько вклоняємося. Родино, прийміть від нас щирі співчуття. Це непоправима втрата, але цю втрату будуть пам'ятати не тільки люди. Буде пам'ятати вічно завжди наша держава, наша батьківщина. Так як він воював за нашу Україну, воював за нашу землю, як сказано у молитві, нехай Господь оселить його душу у місці квітучим, у місці праведнім, у місці світлім, де вже нема ні журби, ні з зітхання, а життя безконечне. Амінь», – завершив отець Юрій.
Коли родина і близькі попрощалися, траурна хода в супроводі шести отців, хоругов, церковного хору, духового оркестру ЦКДТ та почесної варти вирушила на майдан Свободи, де була запланована громадська панахида.
Серед численних містян останню шану воїнові віддавали заступники міського голови Острога Олександр Харчук та Марія Подгородецька, а також керуюча справами виконкому Острозької міської ради Ліна Гуріна.
Коли коротка літія була завершена, церковний хор виконав піснеспів «Вічна пам’ять». Від імені Острозької громади виступав Олександр Харчук.
«Всечесні отці, шановна громадо, сьогодні ми зібрались тут, щоб віддати останню шану померлому від важкого поранення, отриманого у війні з московським окупантом, воїну-герою Григорію. Він, ставши до лав Збройних Сил України у 2022 році на посаду бойового медика, захищаючи свою сім'ю, захищаючи кожного з нас, сьогодні присутніх тут, рятуючи життя своїх побратимів у найгарячіших точках цієї війни, віддав найдорожче, що мав, – своє здоров'я і життя. І обов'язок нас, присутніх тут, навічно пам'ятати про подвиг героя і своїми вчинками і діями бути достойними цієї пам'яті. Шановна родина, прийміть найщиріші співчуття з цією непоправною втратою. Сьогодні вся Острозька громада скорботі разом з вами. Вічна пам'ять і слава загиблому воїну герою Григорію. Слава Господу Богу і слава Україні», – сказав Олександр Анатолійович.
Після того Олександр Харчук та Ліна Гуріна від імені громади піднесли до домовини траурні квіти. Опісля з Григорієм Семенюком прощалися всі присутні.
Завершувалася траурна церемонія на новоміському цвинтарі.
Там із померлим востаннє прощалися найрідніші. Духовий оркестр ЦКДТ виконав Гімн України. Військові передали синові національний стяг – символ країни, яку самовіддано захищав Григорій Володимирович.
Пресслужба Острозької міської ради повідомила: Григорій Володимирович Семенюк народився 27 липня 1972 року в селі Михайлівка Ізяславського району Хмельницької області. Після закінчення з відзнакою Плужненської школи-інтернату здобув фах фельдшера у Рівненському медичному училищі.
Багато років він працював в Острозькій обласній психіатричній лікарні.
У 1998 році Григорій Володимирович створив сім'ю, разом із дружиною виховав сина Тараса.
З початком повномасштабної війни він не залишився осторонь. У березні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. У званні сержанта проходив службу бойовим медиком, рятуючи життя українських воїнів на найгарячіших напрямках фронту – під Бахмутом, Мар'їнкою, Часовим Яром, Костянтинівкою та в інших районах бойових дій.
Військова служба завдала непоправного удару по його здоров'ю. Попри лікування, підтримку рідних та незламну силу духу, наслідки, отримані під час виконання військового обов'язку, виявилися несумісними з життям.
Похоронений в Острозі.
Читайте також:
- Медицина
Дитячий лікар та бойовий медик Віктор Юзепчук з Рівного отримав Хрест Клима Савура
- Медицина
Лікар-ортопед з Рівного отримав медаль від Президента за порятунок захисників на фронті
- Медицина
«Мозок вимикає емоції»: історія ветеринарного хірурга, який став бойовим медиком «Закарпатської когорти»
- Ужгород
«Є поранений — значить рятувати»: історія бойового медика із Закарпаття