Захисник з Острожчини отримав відзнаку «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ

Галина Максимчук

3 червня 2026, 13:42

4039

Історія старшого солдата Василя Івановича з Острозького району, відомого своїм побратимам за позивним «Росомаха», є взірцем безмежної відданості, мужності та справжньої батьківської любові.

У перші дні повномасштабного вторгнення, коли його син Ярослав прийняв тверде рішення стати на захист держави, батько без вагань сказав лише три слова: «Я з тобою». Про це повідомляє Район.Острог з посиланням на групу комунікацій 23 інженерно-позиційного полку Командування Сил підтримки ЗСУ.

Так розпочалася спільна військова історія батька і сина, які з березня 2022 року пліч-о-пліч виконують бойові завдання у лавах інженерних військ.

До великої війни Василь Іванович жив звичайним цивільним життям: працював у сільському господарстві, обробляв землю, разом із дружиною виховував сина та доньку, втішався онуками. Він не мав попереднього військового досвіду і навіть не проходив строкової служби. Проте російська агресія змусила чоловіка змінити плуг на зброю та інженерну техніку.

За роки служби в полку воїн змінив кілька військових спеціальностей – був водієм-електриком, маскувальником, трактористом-машиністом екскаватора. Разом із побратимами Василь будував оборонні рубежі, зводив фортифікаційні споруди та виконував надскладні інженерні завдання безпосередньо поблизу лінії фронту під постійними ворожими обстрілами.

«Ми з сином служимо в одному підрозділі. Так склалося, що майже постійно були разом: і на виїздах, і там, де жили разом із побратимами. Постійні виходи на позиції, виконання завдань під обстрілами, щоденний ризик. Насправді ми пережили чимало небезпечних ситуацій. І, на щастя, щоразу вдавалося вижити», – ділиться спогадами старший солдат.

Одним із найважчих епізодів військовий називає мінометний обстріл під час облаштування укріплень. Тоді ворожі міни заскочили групу з чотирьох захисників з обох боків. Попри контузію одного з побратимів, групі вдалося вийти з-під вогню, хоча ворог переслідував їх майже два кілометри.

Але найбільшим випробуванням, як зізнається Василь Іванович, став не щоденний ризик для власного життя, а постійний страх за сина. Саме ці переживання додали чоловікові сивини за роки війни. Повномасштабна війна зачепила й родину оборонців: через мобілізацію чоловіків та погіршення стану здоров'я глави сімейства, більшу частину домашнього господарства та техніки довелося продати, а землю – здати в оренду.

Напружена праця на передовій позначилася на здоров’ї захисника. Під час виконання бойових завдань він двічі переніс серцеві напади. Перший трапився у 2022 році. Тоді під час евакуації до Запоріжжя Василя Івановича дивом врятував випадок: у лікарні, куди його спершу мали госпіталізувати, не виявилося місць, а вже вночі туди влучила російська ракета. Ледве підлікувавшись, воїн одразу повернувся на передову. Другий напад стався у 2025 році, після чого послідували серйозні операції. Проте навіть під час реабілітації серце батька залишалося на фронті.

За особисту мужність, самовіддану службу та вагомий внесок в оборону держави старшого солдата Василя Івановича нагороджено визначною відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України – нагрудним знаком «Золотий хрест».

Попри високе визнання, сам «Росомаха» зазначає, що головна нагорода для нього – щодня чути голоси своїх рідних, знати, що син та вся родина живі й здорові. Родина захисників з Острожчини стала справжнім прикладом незламної єдності, батьківської вірності та щирої любові до України.