Історія обрала нас сама: якою була «Ніч у музеї» в Острозькій академії
1190 
Подвір’ям Острозької академії сновигає жива бронзова статуя Першого Спудея, пахнуть конвалії, які чарівні панянки дарують відвідувачкам, біля столиків гуртуються дорослі й малі, щоб посмакувати кавою чи чаєм, допоки збирається нова група на «Ніч у музеї».
Музей історії Острозької академії зібрав відвідувачів на цю вечірню театралізовану мандрівку в часі в неділю, 17 травня. Про перебіг екскурсії розповідає Район.Острог.
«Ми обираємо історії та розповідаємо їх вам. Але цьогоріч історія обрала нас сама, адже 2026-го – 500 років із дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, 450 років із дня відкриття Острозької академії та 445 років із моменту виходу у світ Острозької Біблії. Щоб говорити про ці дати, треба поринути в атмосферу XVI століття, але не в ту, що в книгах і підручниках, а в живу та справжню. Ходімо», – розпочала «Ніч у музеї-2026» екскурсоводка Єва.
З подвір’я вишу групи екскурсантів переходили до Наукової бібліотеки. У холі книгозбірні екскурсоводи демонстрували анімаційний фільм, у якому показаний Острог XVI століття.
«Резиденція Василя-Костянтина була подібна до резиденцій усіх правителів Європи. Місто було багатим на культуру і на різні релігійні центри. Тут працювало багато вчених», – мовилося в супровідному тексті.
Піднявшись «вище до зірок», гості Острозької академії зустрілися з першодрукарем Іваном Федоровичем, який розповідав про видання Острозької Біблії.
«Багато років я мандрував, друкував книги, шукав прихисток для своєї справи. Але саме тут, в Острозі, мені судилося зробити головну справу свого життя. Острог я застав осередком думки. Тут під опікою князя Костянтина визрівало те, заради чого я пройшов дуже багато доріг», – говорив легендарний друкар.
Іван Федорович також розповів про роботу на Острозькою Біблією, особливі шрифти, створені спеціально для книги, працю багатьох учених, перекладачів та книжників тощо.
«Уявіть: сотні книг розходяться дорогами Європи і несуть ім'я Острога поза межі князівства… Кожна сторінка цієї книги берегтиме пам'ять про Острог, про місто, де світло науки та друкарського слова перемогло темряву», – висновкував Федорович.
«Уявімо, як мі звучати Острог 400 років тому. Бо насправді в день місто було наповненим багатьма звуками: тут працювали ковалі, шабельники, майстри, фахівці різних спеціальностей. Тобто це був величезний звук і він створює певну мелодію. Але вже пізніше, під вечір, люди, як і ми всі з вами, хотіли відпочити й тому вони йшли або в корчму, або ж на Ринку площу. Бо там можна було відпочити і душею, і серцем», – заохочувала перед наступною локацією екскурсоводка.
Музичну розвагу присутнім у бібліотечному парку Острозької академії подарували музиканти Острозької школи мистецтв.
Наступною локацією стала Підземна мистецька галерея НаУОА.
«Перша історія, про яку варто розповісти, є однією з таємниць, оповитою легендами й переказами, бо Гальшка, є однією із тих персон, які формують сучасне уявлення про місто», – представила нову персонажку екскурсоводка Єва.
«Життя не подарувало мені багато яскравих і сонячних днів. Не раз поряд були не друзі, а ті, хто прагнув влади та маєтків. Моє життя було сповнене смутку. Я не знала свого батька, вірила матері, але й вона не змогла мене захистити. А коли я сама захотіла розпоряджатися своєю долею, була замкнена в Шамотульському замку, так далеко від рідного дому. Але саме там, перебуваючи в самотності і неволі, я змогла осягнути велику біблійну істину: як тіло без душі мертве, так мертва віра без діл. Бо що варті коштовності, золото, маєтки, якщо після людини не залишиться добра пам'ять? Гроші мають силу, коли вони служать іншим поколінням, коли вони стають світлом для інших. І я збагнула. Статки, що принесли мені так багато нещасть, можуть зробити щасливими інших. Тож залишаю вам свій заповіт: дарунком та обов'язком моїм на шпиталь і академію Острозьку та на монастир Святого Спаса в селі Доросині 6 000 кіп грошей литовських. Будуйте, навчайтесь, підтримуйте одне одного, примножуйте світло науки й добра, бо тільки так народ стає нездоланним», – наголосила Гальшка.
Фундація Василя-Костянтина та Гальшки допомогли сформувати в Острозі добру освітню традицію. Саме про життя й навчання спудеїв XVI століття говорили в наступних локаціях. Зокрема, спустившись у підземелля, гості Острозької академії дізналися про традицію неформальної посвяти в студенти – новачки вишу мали пробратися підземними ходами від центру міста до самої академії.
Там же екскурсанти зустріли заблукалих студентів, який затяг у підземелля товариш Максим. Вибираючись разом зі здобувачами освіти, відвідувачі «Ночі в музеї» втрапили на урок латині, а потім – до ректорату Острозької академії, де дізналися, чим виховували нечемних студентів.
Завершилася екскурсія у Студентсько-викладацькому храмі преп. Федора Острозького, де ще раз нагадали про велич академії та роду Острозьких, а також пролунала молитва Василя-Костянтина.
« Ми побачили багато, почули багато, щось, можливо, сприйняли по-новому. Але головне в цій історії те, що ми пам'ятаємо. Ми в Островській академії однозначно пам'ятаємо про всі ці події і хочемо розповісти їх вам. Бо поки ми пам'ятаємо, ми продовжуємо існувати, продовжує існувати наша пам'ять, і ми гарантовано маємо право на власне майбутнє», – завершила вечірню мандрівку крізь час і Острозьку академію Єва.
Читайте також:
- Культура
Земляні фарби, трави та чайна цереморія: чим дивувала «Ніч у Музеї Корсаків» в Луцьку
- Культура
Мистецтво, що об’єднує: у Луцьку запрошують на «Ніч у музеї Корсаків»
- Острог
Відвідувачі Острозького замку під час «Ночі в музеї-2026» шукали рідке золото князя
- Острог
На «Ніч у музеї» в Острозькій академії – аншлаг