В Оженинському ліцеї імені Тараса Шевченка відкрили меморіальну дошку випускнику Олександрові Кожуху

Галина Максимчук

14 травня 2026, 20:16

1558

У холі Оженинського ліцею імені Тараса Шевченка з’явилася четверта меморіальна дошка пам’яті випускника закладу, військовослужбовця Олександра Кожуха.

Урочистий мітинг пам’яті відбувся в четвер, 14 травня, за участі батьків полеглого, педагогічного й учнівського колективів, представників влади й духівництва.

«Хтось живе звичайною людиною до самої старості, а на долі інших нападають важкі випробування – геройське життя. Особливо зараз, коли таким життям почали жити ледь не всі українці», – відзначили ведучі на початку заходу.

Також мовилося про те, що 23 роки Україна не знала війни, та нині мало не кожне родину обпалило лихо. На фронтах російсько-української війни загинули жителі Оженина й випускники ліцею Петро Горбатюк, Андрій Степасюк, Тарас Мельник, Юрій Гульчук, Валерій Павлюк, Василь Гаврилюк, Юрій Мацюк, Олексій Василюк, Роман Никитчук.

«Серед них – Олександр Кожух, на честь якого ми сьогодні відкриваємо меморіальну дошку як знак глибокої вдячності, пам’яті й шани», – додали ведучі.

Звучав Гімн України, який спільно виконали всі присутні.

Меморіальну дошку воїна Олександра Кожуха відкрили його батьки Юрій Володимирович і Тетяна Іванівна.

Звершив молитву та освятив пам’ятний знак отець Юрій, настоятель Свято-Михайлівського храму села Оженин.

«Сьогодні ми зібралися тут на молитву. Цією молитвою ми з вами згадуємо нашого захисника, спочилого воїна Олександра. Я не помилюся, коли скажу, що кожен із нас дуже часто згадує школу, в котрій він навчався. І школа теж дуже часто згадує наших захисників, згадує тих, хто тут, як сказано, і бешкетував, і навчався, і виховувався. Наш захисник воїн Олександр тут, у цій школі, став надзвичайно великою людиною, став героєм України. Бо, як писав наш український поет Тарас Григорович Шевченко, для того, щоби в своїй хаті була своя правда, він став на захист рідної землі. Спочатку охороняючи й оберігаючи наше рідне село Оженин, будучи в складі територіальної оборони, згодом був мобілізований і захищав нашу державу Україну в Донецькій області», – сказав отець Юрій.

Священник говорив про велику жертовну любов Олександра, про те, що українці орієнтуються і захищають європейські цінності.

«Ми дорого платимо за цей шлях. Наші захисники віддають життя. Кожен із нас є мобілізований по-своєму, хто як може допомагає для нашого українського війська. Насамперед чергу молитвою, тому що Господь каже, що без мене ви нічого не можете, і своїми матеріальними, фізичними силами для того, щоб допомогти нашому українському війську. Згадуючи сьогодні нашого захисника, мужнього воїна Олександра, ми з вами повинні пам'ятати, що ми з вами повинні виховувати так нашу українську молодь, щоб молодь пам'ятала за людей які віддали своє життя, а головне розуміла, що є щось набагато більше і цінніше, ніж людське життя. Оце і є подвиг, котрий звершують наші захисники, захищаючи територію нашої країни», – додав отець.

Пам’ять усіх загиблих ушанували хвилиною мовчання.

Директорка ліцею Неля Хімін говорила про те, що тогоденний захід у ліцеї – зі щемом у серці, адже де раніше лунав сміх Сашка-школяра, тепер сум.

«Я щиро схиляю сьогодні голови перед батьками, які виховали справжнього патріота України, героя, який захищав саме нас із вами, захищав Україну. І справді – герої не вмирають. На сьогодні я хочу сказати, що пам'ять, залишиться в наших серцях. А меморіальна дошка, яку ми відкриваємо, щоранку буде зустрічати наших учнів, наших першокласників, і проводжати наших випускників. Нехай та пам'ять не вмирає, адже герої не вмирають допоки не вмирає пам'ять», – підсумувала директорка педагогиня.

Від імені представників місцевого самоврядування виступали заступник міського голови Острога Тарас Хмарук, заступник начальника управління освіти, молоді та спорту виконкому Острозької міської ради Сергій Губернюк і староста Оженина Василь Васинюк.

«Я останніми днями дуже багато розпитував учителів, друзів про Сашу. І всі, як один, характеризували його як дуже хорошу, активну, порядну дитину. Він дуже любив спорт. Він активно займався волейболом, любив подорожувати Україною. І коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Саша володів надзвичайними лідерськими якостями, оскільки одразу він очолив взвод 14-ї окремої механізованої бригади імені Романа Великого. На момент загибелі Саша очолював вже два взводи. Посмертно Олександр Юрійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня», – розповів Тарас Віталійович.

Заступник міського голови також додав, що в Оженині його іменем названа вулиця, його пам’яті проводять волейбольні турніри

«Молоді надзвичайно важливо брати приклад із таких людей. Тому надзвичайна важливо в національно-патріотичному вихованні, що Саша буде щодня споглядати за учнями Оженинського ліцеї. Тому вдячність кожному з вас, вдячність родині. Слава Богу, слава полеглому герою Олександру і слава Україні», – підсумував пан Тарас.

Староста Василь Васинюк зізнався, що не знав полеглого Олександра Кожуха особисто.

«Проходячи кожен день повз фотографії на Алеї герої, я щоразу згадую слова «Воїни світла, воїн добра»… Нехай вони залишаються такими ж світлими. Світла пам’ять їм», – сказав староста.

«Створення такого простору в закладі освіти має нагадувати нам, якою ціною нам дана можливість учитися й навчати, яку ціну заплатили наші воїни, щоб ми могли безтурботно бути тут, радіти життю й використовувати кожну мить», – відзначив своєю чергою Сергій Губернюк.