День української писемності та мови – національне свято

09 Листопада 2018, 08:37

5451

День української писемності та мови — щорічно святкують 9 листопада. Встановлене свято було на честь Нестора літописця, послідовника Кирила і Мефодія, якого вважають батьком українського письма. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го.

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.

Кого вітати 9 листопада: день народження в Ліни Гуріної, секретарки Розвазької сільської ради

Вислови відомих людей про значення мови:

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко‎).
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
Без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна (Олександр Олесь).
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Л. Костенко)