Острог кричить світу про війну

Працюючи в гіперлокальному виданні, а Район.Острог саме таке, хоч-не-хоч мушу бути «універсальною журналісткою», адже доводиться писати про місцевий спорт і тарифи, політику і музику, презентації книг і гостей Острога, а також багато іншого. А з 24 лютого 2022 року майже щодня доводиться писати про війну. Звісно, є і приємні новини – нагороди воїнам, класні волонтерські ініціативи, повернення захисників додому… А є море болю, коли «Плине кача» назустріч траурному кортежу, в останню дорогу…

Та виявляється, маленький Острог теж може кричати світові про війну. Так, можна сказати, трапилося з відео «ПЕТРО НЕСТЕРУК навіки повернувся додому», опублікованим на сторінці Район.Острог у фейсбуці 7 листопада. Ролик зі зустрічі траурного кортежу впродовж місяця набрав більше 140 тисяч переглядів, зібрав понад 8 тисяч реакцій і близько 300 поширень.

Що тут незвичайного (крім досить-таки великої статистики, адже в Острозькій громаді на 1 вересня 2025 року мешкає менше ніж 39 тисяч осіб), це те, що відео ввірвалося в топи іноземної аудиторії. Крім українців із різних міст, коментували й поширювали допис, користувачі зі США і Великобританії, Польщі, Румунії, Молдови, Казахстану, Грузії та ін. Більшість реакцій іноземців – це голоси підтримки України.

І якщо в коментарях здебільшого смайли чи Slava Ukraina, Respect au peuple ukrainien – слова співчуття чи підбадьорливі гасла, то на особистих сторінках люди пишуть більш розгорнуто й вільно. Покажу частину цих коментарів вам.

Наприклад, користувачка Mária Reider написала дуже коротко «Країна поважає своїх героїв», подібно висловилася Mike Wrona «Люди на колінах, коли додому повертається загиблий український воїн».

Та є й інші думки, а також звернення до влади щодо підтримки України.

«Ось так Україна вшановує своїх героїв, які також загинули за нашу свободу, ми НІКОЛИ не повинні їх покидати, не ЗАРАЗ!» – пише Jan de Groen (місто Бреда, Нідерланди).

«Погляньте на цих людей на колінах. Ви думаєте, що вони віддадуть окупантам території? Цього не буде», – зазначає Mamillon Rosy, імовірно, з Франції (єдина геомітка сторінки – Collège Michelet, заклади з такою назвою розташовані в кількох містах Франції).

«Україні потрібні гроші. Вони тонуть у крові», – міркує Darryl Wimberley (місто Остін, США), якому друзі відповіли, що Україні потрібен інший президент США – не проросійський.

Розгорнутий коментар залишив Stefan-Lucian Dumitru, що мешкає в місті Рошіорій-де-Веде (Румунія) та, до слова, має близько двох тисяч друзів.

«Український народ розумніший за вас, "румуни", НАТО та ЄС, які облизують використану російську білизну, але вважають себе "сувереністами"!!! Ви не знаєте історії Румунії, ви не хочете знати, що таке мати ідолів російських убивць, хто б не керував цією країною... Я знаю, що ви не знаєте, хто і що був Сталін, але ви тепер Сталіну чоботи лижете... ви що ідіоти???», – написав Стефан Думітру, також додавши вірш «Відволікання», датований 2023 роом.

Жителька Тбілісі з іменем Ia Darakhvelidze (близько 4 тисяч коментарів), поширивши відео, згадала і грузинських солдатів, які загинули на війні в Україні.

«Це нація, від якої ми повинні дізнатися, що таке відданість, що таке повага, що таке турбота одне про одного і що таке любов одне до одного! Українці, пишаюся вами, вашою простотою і вашою безстрашністю. А ви вмієте зустрічати ворога і не боятися! Слава героям, слава Україні!» – Ia Darakhvelidze.

Подібну паралель провів і користувач Marc Leys, який написав розгорнутий коментар і поділився дослідженнями з історії Фінляндії.

«Це автомобілі звичайних громадян, не уряду, не адміністрації, це сам народ, який робить все можливе, щоб вшанувати своїх солдатів і втішити їхні родини. Великий народ і приклад для мого.
Це нагадує мені документацію, яку я знайшов про Фінляндію, де переважна більшість загиблих солдатів була похована в їхніх рідних місцях.
Фінляндія мала (і має) дуже сильний принцип: «Солдат повертається додому».
Тому тіла загиблих були систематично врятовані їхніми товаришами. Медсестри Фінляндії, випускниці шкіл та інші робили понівечені тіла придатними для показу і красивими для їхніх сімей.Їх доправляли поїздом до їхньої парафії або рідного міста, де їх можна було впізнати.
І їх ховали в землі того краю, де вони народилися, жили, гралися, працювали на землі, знайшли свою любов, у тому місці, де вони любили жити.
Фінляндія вільна.
Україна буде вільною», – написав Марк

Є і коротесенькі звернення, як-от: «Урсула, ти рада цьому?» – написав користувач László Glöckner, на сторінці якого вказано, що він мешкає в селі Дьонк у повіті Тольна в Угорщині.

«Назавжди повертається додому український солдат Петро Нестерук. Як гадаєте, данина стати на коліна є позначкою народу нацистів? Як це стверджує Росія, але й деякі голоси у Франції...», – пояснює французькою Basile Chrin (до слова, друге ім’я в користувача – Василь Хрін, і на його сторінці дуже багато дописів на підтримку України).

Бачила й трішки відмінні реакції. Наприклад, в одного поширювача спитали, що ж це за подія на відео. «Не знаю точно, але це в Україні, я часто бачу таке. Здається, це прощання зі солдатом», – відповів користувач…

Коли відео прощання з Петром Нестеруком розлетілося світом, під нього досить очікувано прибігли профілі, які писали не дуже приємні коментарі й відверто відписували іншим «ваш коментар зарахований, очікуйте свої 15 рублів». Тому якщо ви бачите різні гадості під подібними відео чи повідомленнями, не беріть близько до серця.

Дуже боляче, що Острозька громада та родина втратила Петра Нестерука, що Острожчина похоронила вже двісті воїнів, що Україна прощається з тисячами синів і дочок. Та саме цей приклад свідчить, що світ не завжди бачить трагедію нашої країни через офіційні повідомлення, та глибше переймається через отакі конкретні живі приклади.

Бережімо світлу пам’ять про всіх наших полеглих! Підтримуймо живих! Маємо вистояти заради них і себе!

Більше про прощання читайте тут: