Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Хроніка руйнувань історичних пам’яток в Острозькому районі

15:10 10.11.2016
419

Не одноразово жителі району чули про руйнування тих, чи інших пам`яток архітектури. Ці руйнування є безповоротніми, те що будувалося декілька століть тому, знищується за день-тиждень і мало хто задумуються про те, що їх повернути не можливо.

Хроніка руйнувань пам’яток археології та архітектури в Острозькому районі

У 2011 році знищено пам’ятку архітектури національного значення - церкву Кузьми та Дем’яна в селі Розваж.

У 2012 році Ченці Межиріцького монастиря будують північно-східний пристінний корпус. Це було здійснено без погодженої та затвердженої науково-проектної документації, відповідних дозволів та археологічної експертизи.

В 2013 році користувачем Межиріцького монастиря-фортеці св. Трійці було розпочато будівельні та земляні роботи по спорудженню господарських приміщень (гаражів) в охоронних зонах пам'ятки архітектури національного значення, внаслідок чого було зруйновано частину земляного валу, що перебуває на обліку, як пам'ятка археології місцевого значення.

В тому ж 2013 році ченці Межиріцького монастиря перебудували пам’ятку архітектури національного значення – дзвіницю монастиря-фортеці. В більшій своїй частині (два горішні яруси) дзвіниця була розібрана і замінена новою конструкцією. Керівники управління культури Рівненської області (Я. Мельник, Ю. Калітинський) які повинні були здійснювати контроль над збереженням пам’яток архітектури. Натомість написали лист від 01.10.2013 (№ вих- 968/01-07/13) звернулися до Міністерства культури України з проханням "як виняток" надати письмовий дозвіл на «виконання зазначених робіт» що посприяло знищенню пам’ятки.

2016 рік – самочинно, без дозволів, було знищено культурний шар на території яка знаходиться поблизу Межиріцького монастиря. Археологам вдалося дослідити лише невеличку частину трипільського поселення, яку не зміг зачепити бульдозер.

2016 рік - в Острозі, місцевим водоканалом, було порушено частину земляного валу 11-13 ст. Як вияснилося, ця частина валу вже порушувалася за радянського часу, там прокладали теплотрасу, і тому вина «водоканалу» лише в тому, що вони проводили земляні роботи на пам’ятці археології без дозволів і без нагляду відповідних пам’яткоохоронних структур.

Окремо необхідно згадати найперше порушення пам'яткоохоронного законодавства в Острозі. Тоді, священник місцевого костелу отець Вітольд Ковалів, не погодивши з археологами розпочав копати котлован під будівництво плебанії. Цим він повністю знищив культурний шар який знаходився біля костелу. (Дати я не памятаю, так як в той час був відсутнім в Острозі і дізнався вже від колег пізніше).

Потрібно згадати і часткові руйнування на будівлях що є пам'ятками архітектури.

Храм в селі Хорів побудував коронний канцлер Станіслав Малаховський в 1781 р. як греко-католицьку церкву. На південно-східному кутку храму знаходився витесаний напис на староукраїнській, польській та латинській мовах, нажаль на даний момент напис повністю втрачено. А звучав він так: „Володіючому церквою Святійшому Папі Пію шостому за держави його милості короля Станіслава Августа, в селі Хорів до князівства Острозького належного, дідичної ясновельможного його милості пана Станіслава Малаховського, референдара коронного по Божій старанності того ж справедливого підданих своїх пан, перший камінь цієї церкви положив в день Святих Апостолів Петра і Павла, 24 червня 1781 року.” Щоб на стіні храму навіть і згадки не було що будувався він для грекокатоликів і прихожани московського патріархату просто заштукатурили напис.

В кінці XVIII cт. Богоявленська церква в Острозі була в повному запустінні, тому Малаховський вирішив забрати деякі речі до новозбудованого храму в с.Хорів. Однак, цю ідею не підтримали острозькі міщани, тому канцлер таємно, в нічний час, послав своїх гайдуків забрати хрест та надгробну плиту якогось із князів Острозьких, які були поховані в Богоявленському соборі. Надгробок був покладений у вівтарі Хорівської церкви, та змуровано на ньому цегляний престол.

Фрагмент надгробної плити, або це скоріше виглядає як фрагмент порталу, церковники під час просто винесли на вулицю років десять тому і кинули під огорожею, де він служить підставкою. Прихожани цей фрагмент віддати до музею не хочуть, хоча на це є дозвіл архієпископа Варфоломія.В самій церкві мені не довелося побувати, але місцеві жителі стверджують що барокових фресок на стінах храму теж вже немає.

Мушу згадати і руйнування архітектуних обєктів які, на жаль, не були внесенні в реєстр як пам'ятка, але ахітектурною прикрасою вони були точно! Одним із таких об'єктів був водяний млин в селі Межиріч! Цей млин був унікальним для Рівненської області, бо мав аж чотири поверхи і добре збережене начиння. Я ще в 2008 році пробував внести млин в перелік памяток архітектури місцевого значення, але депутати не підтримали мене і аргументи були, що немає коштів для реставрації памяток які я хотів щоб були внесені в реєстр. Тому коли розбирали млин то в мене не було жодних важелів впливу щоб зупинити цю руйнацію!!! Керуваларозбиранням млина нинішня голова районної ради.

Автор: Микола БЕНДЮК

Коментарі

Роман

12:42 23.12.2016

За це все треба "подякувати" московським попам.

24 червня
Сьогодні
Вчора
22.06.2018
21.06.2018
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин