Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Як правильно ОстрОг чи ОстрІг

14:56 09.11.2016
2804

Наше місто називається ОстрОг, але не одноразово ми могли помічати як на оголошеннях, вивісках пишуть ОстрІг. Це помилка чи можливо таке написання має право на існування.

На це питання дасть відпоідь Іван Миколайович Хом’як доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Національного університету "Острозька академія"

Ще за радянських часів, працюючи зі студентами Рівненського державного педінституту на сільськогосподарських об’єктах Острозького району, звернули увагу, що більшість місцевого населення вживає форму Остріг, мотивуючи, що Острог асоціюється з місцем ув’язнення, з буцегарнею. Як відомо, під час повернення обласному центру назви Рівне замість Ровно мали змінити і назву райцентру – з Острога на Остріг, та, як згодом з’ясувалося, на заваді стала банальна причина - брак коштів.

Із цим питанням звертаються радіослухачі, періодично надсилаючи листи до програми "У дзеркалі слова" Рівненської обласної державної теле- і радіокомпанії, студенти Національного університету "Острозька академія". Відтак пропонуємо своє бачення порушеної проблеми.

В інтернет-енциклопедії "Вікіпедія" зазначено:

- Острог (Остріг) – місто обласного значення в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів – Шепетівка, за 47 км від Рівного. Назва міста походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг. Існує ще одна версія етимології Острога: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев’яною огорожею, яка складалася із загострених зверху колод – острог. Відоме з 1100 року. Статус міста має з 1795 року. Місто обласного значення з 1995 року.

В "Українській енциклопедії" (УРЕ) знаходимо:

- Острог – постійні чи тимчасово укріплені пункти, обнесені дерев’яною, зверху загостреною огорожею. Відомі на Русі з ХІІ ст. У ХІУ-ХУІІ століттях споруджували на південних кордонах, у кінці ХУІ-ХУІІІ ст. – в Сибіру. Тимчасові остроги будували для захисту військових таборів або для облоги чи штурму міст. Спочатку остроги, на відміну від міст, були населеними пунктами другорядного значення. Згодом значна кількість їх переросла в міста. У ХУІІІ-ХІХ ст. острогом у Росії називали також в’язницю, обнесену стіною.

Читаємо далі:

- Острог – місто Рівненської області, райцентр, розташований на річці Вілії. Вперше згадується в "Іпатіївському літописі" 1100 року. У 2-ій половині ХІУ ст. місто загарбала феодальна Литва. З 1386 року до 1-ої половини ХУІІ ст. Острог належав князям Острозьким. У 1528 році місто одержало магдебурзьке право.

Існує думка про походження назви міста від гряди пагорбів Волинської височини, які проходять через Остріг і, спускаючись до річки Вілії, утворюють гострий кут, або "гострий ріг". Спочатку давні жителі називали своє місто Остроріг, згодом ця назва видозмінилася до всім нам відомого – Остріг.

Про назву міста складено чимало легенд. Як відомо, Остріг знаходиться на Козячих та Крем’янецьких відрогах Авратинських гір поблизу річки Вілії з притоками в річку Горинь. Стародавніми назвами його були Острогобір, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір чи річки. Є легенда про золотий ріг племені Остророгів, який ніби-то захований на Замковій горі. Дослідники стверджують, що в документах ХУІ-го століття місто так і називалося – Остріг.

А тепер розглянемо порушене питання з лінгвістичного боку. Чергування [о], [е] з [і] є одним із найпоширеніших історичних чергувань у системі голосних сучасної української мови, і відбувається воно як у різних формах одного й того самого слова, так і в різних словах спільного кореня або спільної основи: вози – віз, гора – гірка, овес – вівса, село – сільський, робота – робітник. Як бачимо, [о], [е] вживається у відкритому складі (вози, гора, овес, село, робота), а [і] – в закритому (віз, гірка, вівса, сільський, робітник).

Явище чергування голосних [о], [е] з [і] розвинулося в українській мові у зв’язку із занепадом зредукованих [ъ] та [ь], що існували в давньоруській мові десь до середини ХІІ ст. Звук [ъ] вимовлявся невиразно й наближався до дуже короткого [о], а звук [ь] – до дуже короткого [е]. У процесі розвитку давньоруської мови зредуковані голосні [ъ] та [ь] не збереглися: в сильній позиції вони змінилися на голосні повного творення [о] й [е], а в слабкій позиції зовсім перестали вимовлятися.

Зникнення зредукованих [ъ] та [ь] зумовило зменшення кількості складів у слові, і відкриті склади, після яких занепали [ъ] та [ь], стали закритими.

Отже, з огляду на вищесказане логічно вживати назву Остріг з [і] у закритому складі і, відповідно, район Острізький, як і Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський; водночас у непрямих відмінках: Острога, Острогом, в Острозі - з [о] у відкритому складі. До речі, так, як і топонім Кривий Ріг – у Кривому Розі.

Джерело: vse.rv.ua

Коментарі
19 червня
Вчора
17.06.2018
16.06.2018
15.06.2018
14.06.2018
13.06.2018
12.06.2018
11.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин