Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Дмитро Цолін розповів про те, як опинився в Острозі та як вивчав арамейську мову

12:48 02.11.2016
452

Один із небагатьох лінгвістів у світі, які поглиблено вивчають давньоарамейську – мову Ісуса Христа, єдиний в Україні, виявляється, живе і працює в Острозі.

Викладач Національного університету «Острозька академія» Дмитро Цолін читає тексти Біблії в оригіналі, перекладає їх на інші мови, в тому числі й українську, першим із наших співвітчизників брав участь і виступав на 20-у Міжнародному конгресі біблеїстів у Гельсінкі. Та все ж поліглотом себе не вважає…

Академія підтримує унікальні проекти

Науковцям вже давно відомо, що Ісус Христос говорив давньоарамейською мовою, схожою на єврейську. В Євангеліях збереглося кілька фраз Ісуса, написаних саме цією мовою. Ще в підлітковому віці Дмитро Цолін цікавився Книгою книг. Інтерес до мови Христа виник пізніше, на перших курсах Херсонського педагогічного інституту.

Поглиблюючи свої знання, Дмитро Васильович згодом закінчив релігієзнавчу магістратуру Університету Ендрюса (США). Потім навчався в аспірантурі на Східному факультеті Петербурзького університету, де вивчав грецьку, староєврейську, сирійську, арамейську мови. Це дало йому змогу читати Святе Письмо в оригіналі.

– Як Ви опинилися в Острозі? – питаю пана Дмитра. Виявилося, що за рекомендацією колеги-викладача, який запевнив, що саме в Острозькій академії готові підтримати такі незвичайні ініціативи, як вивчення стародавніх мов. Потім було знайомство з ректором академії, із провідними нау­ковцями нашого університету. Про те, що переїхав до Острога, Дмитро Васильович не шкодує, каже, що вищий навчальний заклад, де виявляли б таку цікавість до таких нині неприбуткових, але пов’язаних з духовною спадщиною тем, як біблеїстика та давні мови, в Україні знайти нелегко.

Тепер кандидат філологічних наук Дмитро Цолін почав роботу над майбутньою докторською дисертацією, викладає на кафедрі релігієзнавства та іноземних мов. Інколи він читає лекції про давні мови та біблійну герменевтику (правила тлумачення біблійного тексту) в духовних семінаріях, а також в деяких університетах України.

Він вільно читає арамейською мовою, хоча каже, що це не так вже й легко. А ще він перекладає тексти з арамейської на українську, готує перший в Україні підручник з арамейської мови для студентів.

У 210 році науковець брав участь у міжнародній конференції в Гельсінкі. Там відбувався конгрес Міжнародного товариства досліджень Старого Заповіту. Дмитро Цолін був вражений від побаченого і почутого: там виступали найкращі науковці світу в сфері біблеїстики та семітських мов. На представницькому форумі виступав і острожанин, який отримав схвальні відгуки щодо своїх досліджень. А ще там він познайомився із колегами, про яких знав лише з публікацій.

Повернувшись додому, він продовжує листування з ними на наукову тематику. Мій співрозмовник каже, що на Заході подібні дослідження всіляко підтримуються, а в Україні таку підтримку він знайшов лише в Острозькій академії. Можливо, саме тут в майбутньому, вперше в Україні, і про це мріє Дмитро Васильович, будуть вивчати давньоарамейську та давньоєврейську мови, біблеїстику. Основа для цього вже є: в університеті функціонує перша в Україні Лабораторія перекладу сакральних текстів, де працює Рафаїл Турконяк (переклав українською Острозьку Біблію) та Михайло Якубович (переклав Коран українською).

Арамейські букви є і в українській

Із Дмитром Цоліним ми багато розмовляли про арамейську мову, біблеїстику, і навіть українську мову. Виявляється, що мова, якою розмовляв Ісус, не така вже й рідкісна. Тоді, коли жив Син Божий, арамейська була поширена, як нині французька чи іспанська, а може й англійська. Вона більше тисячі років виконувала так звану функцію lingua franca – мови міжнародного спілкування. Давньоарамейською написано багато текстів різного змісту, тож фахівцям роботи вистачає. Ця мова мала і нині має багато діалектів, одним з них був палестинський. Саме ним послуговувався Ісус.

– Чому Ісус говорив арамейською? Тому що євреї перейшли на цю мову ще в VI cтолітті до Різдва Христового, – розповідає вчений. – Звідки ми це знаємо? В Євангелії збереглися вислови Ісуса, сказані арамейською, без перекладу. Коли він вмирає на хресті і говорить: “Елі, Елі, лама шевактані?” – “Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?” Або коли воскрешає з мертвих дівчину, то промовляє: “Таліта кумі!” – “Дівчино, встань!” Арамейською мовою написано дуже багато єврейських текстів, наприклад, значна частина Талмуду.

Доля арамейської мови унікальна. Вона належить до семіто-хамітської мовної сім’ї. І, звісно ж, схожа на арабську, єврейську. З ІХ століття до Різдва Христового вона почала своє сходження до вершини, бо стала майже державною в могутній імперії царів-Ахеменідів. Та коли в VІІ столітті араби завоювали Близький Схід, почався занепад арамейської мови, її поступово витіснила арабська.

Ці дві мови і споріднені, але вони суттєво відрізняються, так що аби порозумітися співрозмовникам, необхідно знати обидві. І все ж через століття мова Христа не зникла – вона і нині є живою. Так звані новоарамейські діалекти визнають рідною мовою (на майже шестимільярдній планеті!) лише біля 400 тисяч осіб, але й це не означає, що вони нею розмовляють в повсякденному житті, бо нащадки арамеїв розсіяні по цілому світу, тож спілкуються мовою країн, де вони мешкають.

За словами вченого, для вивчення арамейська мова досить складна. В її алфавіті лише 22 букви, проте вони позначають лише приголосні звуки, голосні взагалі не позначаються. Щоб нормально читати текст, треба тривале навчання. Проте цікаво було дізнатися, що саме на основі арамейського алфавіту були створені абетки вірмен, грузин, персів, а також індійська писемність брахмі. Навіть в українській є букви арамейського походження: Ш, Щ і Ц. Коли Кирило і Мефодій створювали алфавіт для слов’ян, то букв для шиплячих звуків в грецькій мові не було, тому вони використали відповідні арамейські букви.

Газета Замкова Гора №41 (15.10.2011)

Іван ГЛУШМАН

Коментарі
22 червня
Сьогодні
Вчора
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
15.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин