Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Валерій Барановський
Валерій Барановський

«Ми працюємо для людей», - майстер Острозького КП «Водоканал» Валерій Барановський:

15:10 18.03.2018
1030

Валерія Барановського, майстра по ремонту та експлуатації житлового фонду Острозького КП «Водоканал», у нашому місті знають як спеціаліста своєї справи.

Він живе своєю професією, і більше того, Валерій Віталійович із легкістю може виконати будь-які ремонтні роботи. Хтось із мудрих сказав, що про людину треба судити не з її слів, а з її вчинків. Власне, про професійність нашого співрозмовника говорить власноруч побудований будинок, довіра острожан та керівництва й, звісно, якісно виконана робота.


Родом Валерій Віталійович із Рівного. Він народився у сім’ї, в якій завжди шанувались будівельні професії. Мама головний бухгалтер, пропрацювала на цегельному заводі та на підприємстві «Побутрадіотехніка», а тато муляр й після закінчення інституту - головний інженера проекту. Як розповів В. Барановський, що саме від тата він, як і його два брати, перейняв любов до господарських робіт та навчився усього, що вміє.­

Моя бабця розповідала, що коли я був зовсім малий, моєю улюбленою справою, було забивати цвяхи у землю. Вона жартувала, що якщо їх усі повитягувати, то вистачить побудувати п’ять будинків, – згадує Валерій Віталійович.

Коли настав час обирати професію, вирішив свої дитячі захоплення зробити справою свого життя. Спочатку навчався в професійно-технічному училищі №1 м. Рівного на муляра-монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій. Також, уже працюючи, навчався на вечірньому відділені у Національному університеті водного господарства та природокористування.

В Острог В. Барановський переїхав після одруження й живе тут з 1993 року. З того ж року почав працювати у комунальній сфері – муляром-пічником у державному підприємстві житлово-комунального господарства, як тоді казали, будинкоуправлінні (під керівництвом Ганни Гнатівни Ваврисюк). З 1996 року був майстром по ремонту житлового фонду.

У складний період початку двотисячних, аби забезпечити сім’ю, поїхав на роботу до столиці, там пропрацював на будівництві близько двох років. Повернувшись до Острога, своїми силами та за підтримки родини побудував власний дім.

У 2002 р. тодішній міський голова Острога Тарас Пустовіт особисто запросив Валерія Барановського на роботу в комунальне підприємство «Житлокомунсервіс». Під керівництвом Миколи Скорохода він працював майстром по ремонту житлового фонду. Коли у 2006 році відбулось об’єднання з «Водоканлом», залишився на роботі у цьому підприємстві.


Сьогодні Валерій Віталійович разом із своїми підлеглими обслуговують житловий фонд нашого міста. Як на будь-якій роботі, вистачає своїх проблем. Однією з найбільших – вважає відсутність професійних працівників. По штату в його підпорядкуванні має працювати – двоє сантехніків, малярів, штукатурів, електриків та ін. Але, наразі, працює лише три працівники: маляр, штукатур і пічник. Багато спеціалістів їде за кордон, а молодь не дуже хоче працювати за ту заробітну плату, яку можуть запропонувати у комунальному господарстві.

Я ніколи не стою осторонь, якщо мої підлеглі чогось не знають. Звісно, важливо аби у колективі були люди, на яких можна завжди покластися. З Наталією Петрівною Ярмольчук ми разом працюємо уже більше 20 років. У її професійності я впевнений і знаю, що вона при будь-яких умовах завжди якісно виконає роботу від штукатурки до фарбування. Працюючи, я завжди згадую слова моєї першої наставниці Ганни Гнатівни, яка колись мені казала, що найважливіше завжди добре робити свою справу, не старатися усім подобатись, бо так ніколи не буде, а просто завжди совісно виконувати свою роботу. Моє гасло по життю – не робити лихого людям, – підкреслив пан Валерій.

Валерій Барановський завжди був активним. У шкільні роки захоплювався стрільбою – був кандидатом в майстри спорту по стрільбі з малокаліберної гвинтівки. Своє захоплення не полишає й сьогодні. Щороку він бере участь і допомагає в організації турніру з кульової стрільби, який організовує газета "Замкова гора" та активний учасник і переможець змагань від ТСОУ. З великим захватом Валерій Віталійович розповідає про своє улюблене хобі – риболовлю. Навіть має власні рекорди: позаминулого року був дванадцятикілограмовий білий амур. Та найбільше пишається зловленим у 1987 році на Хрінницькому водосховищі чотирнадцятикілограмовим коропом. Аби лишатись у формі та відчувати себе здоровіше, на роботу і риболовлю він їздить на велосипеді.


Разом із дружиною Оксаною Андріївною виховали доньку – Наталію. Сьогодні у родині усіма «керує» маленька внучка. Донька обрала професію, як і у мами, – вчителя математики. Пані Оксана зараз вчителює у ЗОШ № 1, а Наталія – у ЗОШ № 3. Але як говорить Валерій Віталійович, що донька також завжди цікавилась справою батька.

Розумієте, це ж ген Барановських. Коли Наталі було 10 років, вона допомагала мені цеглу класти. Й сьогодні, коли ми щось будуємо, просить їй розказати що і як робиться, – з посмішкою розповідає Валерій Віталійович.

Коментарі

читач

16:18 18.03.2018

Хороший матеріал, шкода що автор невідомий. І взагалі непогана тактика - розповіді про працівників Водоканалу для підвищення іміджу.

Тарас

20:45 18.03.2018

Погоджуюсь із попереднім дописувачем.

23 червня
Сьогодні
Вчора
21.06.2018
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
16.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин