Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Я виграв за тим, що деякі мої плани втілює команда чинного мера», – Сергій Опря про Острог, вибори мера й особисті плани

16:03 18.01.2018
714

Острог – історичне місто, яке постійно розвивається. Водночас людська психологія влаштована так, що постійно намагається відтворити «альтернативний сценарій» розвитку певних подій. Про те, яким видається місто й що в ньому можна змінити, говоримо з Сергієм Опрею, кандидатом на посаду міського голови Острога в 2015 році.

Пане Сергію, 2015 року Ви балотувалися в мери Острога, але багатьох містян здивувало, що Ви не місцевий. Звідки дізналися про Острог та чому вирішили випробувати свої сили саме тут, а не в іншому районному центрі чи великому мегаполісі?

2015 року не планував іти на вибори й ставати мером будь-якого міста до тієї миті, коли мене запросили в місто Острозька академія та місцева РДА, щоб допомогти написати проект розвитку Острожчини на найближчі 15–20 років. Ми інтенсивно працювали над програмою розвитку 2 доби в Острозькій академії, прописали цікаві напрями розвитку району та міста. Я повернувся до Києва, а прокинувшись уранці через три дні, я зрозумів, що маю йти в мери міста, бо люди, які написали план розвитку, мають самі ж його втілити.

Яке місце посіла Острозька академія в прийнятті цього рішення?

Це було особисте рішення. Я ділився своїми планами і з керівництвом Острозької академії, і з тодішнім головою Острозької райдержадміністрації, але не більше. Звісно, усі були здивовані, бо досі мене ніхто не знав.

Ви говорите про те, що було змодельовано план розвитку Острога. Чи не переоцінили Ви розроблений проект за час, що минув? Яким зараз убачаєте розвиток міста?

Я моніторю ситуацію по Великій Волині загалом і в Острозі зокрема. На сьогодні помічаю, що стара система управління, на жаль, не змінена. Водночас, спілкуючись із острожанами, дізнався, що деякі елементи програми, яку створила моя команда, утілює чинний мер. Це приємно, тому що розроблена програма цілком реальна і її може втілити будь-який очільник. Більше того, вона повинна бути втілена, щоб життя містян змінилося на краще, щоб була робота, щоб були місця для відпочинку… Моніторячи ситуацію, усе ж бачу, що прагнення до цього є.

Ваша програма була ретельно продумана. Здається, Ви надзвичайно добре вивчили Острог. Які найголовніші проблеми міста могли б назвати з власних спостережень?

По-перше, Острог розділений на дві частини – є старе місто, де мешкають «аборигени», острожани в кількох поколіннях, а є приїжджі студенти, які наче й люблять місто, мають право впливати на його життя, але не роблять цього. Особливо помітним це стало під час виборів. Проблема в тім, що молодь Острога, студенти Острозької академії не готові брати відповідальність за розвиток міста на себе й показати, що молодь може бути «мотором» розвитку. Заради справедливості відзначу, що це відбувається не тільки в Острозі.

Другою глобальною проблемою можна вважати високий рівень зневіри й страху людей, які бояться змінити щось у своєму житті, чекаючи, що прийде якийсь месія і зробить усе за них. Але такого не буде! Містяни самі повинні об’єднати власні зусилля, долучити владу, приїжджих, навіть тих, хто емігрував, але готовий допомагати. Тоді буде результат.

З-поміж менших проблем – це питання безробіття. Чимало людей їде на заробітки, зокрема й до Росії. Для мене це шок! Потрібно створювати робочі місця. Це не тільки забезпечить зайнятість населення, але й наповнить місцевий бюджет. Уважаю, що потрібно йти не лише звичними шляхами, а розробляти нові. Наприклад, тут поряд 2 дивовижні міста: Острог – одне з найстаріших в Україні й Нетішин – чи не наймолодше місто в державі. Має відбутися синергія цих двох міст. Поки її немає.


На Острожчині гостро постало питання ОТГ. Ви, наприклад, не мало орієнтуєтеся на Нетішин. Але ми не можемо зробити цього відповідно до державних директив, натомість повинні об’єднати навколо міста найближчі села. Але, наприклад, Оженин категорично проти приєднуватися до Острога. Який Ваш погляд на це питання?

Ми говоримо не стільки про об’єднання, як про певну консолідацію зусиль. Припускаю, Нетішин, індустріальне місто, матиме менше можливостей, якщо не поєднає свої зусилля з Острогом, історичним, культурним, туристичним центром. Це свідчить про нерозуміння людей, що не потрібно конкурувати один із одним, витягувати ресурси один одного, а потрібно об’єднатися, посилити одне одного.

Щодо децентралізації… добре, що її перші кроки дозволили поповнити бюджети деяких сіл. Але коли я приїхав до Острога, першим місцем, куди я пішов був Водоканал, зокрема туалет Водоканалу. Коли я побачив, у якому він стані, зрозумів, що й у місті не може бути ладу. Театр починається з гардеробної, а кожне підприємство – з убиральні. Якщо в закладі по кутках павутина, то погано працює прибиральниця. Очевидно, що так само працює весь персонал. Так само й у місті.

Знаєте, можна на щось ображатися, бути чимось не задоволеним, а можна взяти й почати щось робити своїми руками. Жителі Острога, більшість жителів, два роки тому зробили свій вибір залишити все так, як воно є. Це не добре й не погано. Я не заперечую, якщо чинний мер братиме програму, яку я розробляв і наполягатиме на її реалізації, бо була проведена колосальна робота.

Якщо не працює мер, Водоканал чи інша структура, як сервісна служба щодо містян, починати діяти треба самостійно – створювати громадські організації, альтернативний простір, у якому зручно жити. Відповідальність на себе мусять узяти насамперед ті, хто живе в місті. Люди повинні не чекати, що хтось зробить за них і для них. І коли буде активність, буде спільність, мер почне з вами, жителями міста, конкурувати за покращення життя. Можливо, спочатку й вставлятимуть палки в колеса, але згодом усі структури обов’язково долучаться до вдосконалення життєдіяльності. Тоді за 3–5 років Острог можна зробити таким, що до нього приїздитимуть, дивитимуться, захоплюватимуться. Такі можливості була, та й зараз залишаються (сміється. – ред.).

Щодо об’єднання з іншими містами, повинна бути політика співпраці. Якщо влада одного населеного пункту не може домовитися з керівництвом іншого, це мають зробити соціальні групи – підприємці з підприємцями, студенти зі студентами, пенсіонери з пенсіонерами. Поступово ці кластери розширяться.

Ви говорите про те, що перспективи оновлення міста зберігаються. Ви плануєте повертатися до Острога?

Як і коли я ще не вирішив. Коли я йшов на вибори, мені не вистачило двох речей – часу й, мабуть, грошей, щоб острожани оперативно довідалися про ту команду, яка готова працювати на їхнє благо. Коли я приїхав, люди мене не знали й не повірили, що може прийти сучасна молода людина з управлінським досвідом і не красти, не брехати, не витягувати з міста ресурси, а зробити з міста унікальний центр України. І дещицю забракло фінансів, щоб вести виборчу кампанію, бо не залучав грошей олігархів, підприємців, яким міг би продати землю чи певні місця. Я працював у краудфайзинговому форматі – мені допомагали друзі й родичі, я вкладав свої гроші.

Що буде далі? Я ще не замислювався. Знаю одне: Острог для мене дуже тепле, близьке місто, яке в моєму житті тепер є завжди, про яке я піклуюся завжди, про яке згадую на різних рівнях, як місто, що може перезавантажитися. Чи піду я на вибори мера, чи піду на Президента (сміється. – ред.) не знаю.

Якщо моя допомога потрібна в Острозі, я допоможу, але без лицемірства, без брехні, щоб люди не говорили одне, а робили інше… Якщо я потрібен окремим острожанам, мій телефон завжди доступний, мені можна написати в соціальних мережах. Якщо мерові знадобиться моя допомога, я готовий допомогти. Але якби така допомога була потрібна, думаю, мені вже зателефонували б. За два роки жодного дзвінка чи повідомлення. Думаю, люди самі знають, що їм робити.

Чи можете Ви сказати, що любите Острог і за що його любите?

Так, я люблю Острог (замислюється. – ред.). Знаєте, кажу це, а по спині біжать мурашки. Це правда, для мене правда. Я люблю Острог, я вдячний Острогу, що приїхав сюди, познайомився, мав можливість написати програму розвитку регіону, брати участь у виборах мера… Ця любов не скінчилася, вона живе в мені. Я дуже тепло ставлюся до міста. Коли чую про Острог, Острожчину, про хлопців і дівчат звідси, які щось досягають, мені дуже приємно, що є те, що мене поєднує з цими людьми. Острог не моє рідне місто, але одне з 3–4 моїх улюблених міст.

Коментарі

читач

17:31 18.01.2018

А що ж було не так у позавчорашньому варіанті цього інтерв’ю? Ох, уже ці інтерв’юери...

Кандидат Лупан

21:44 18.01.2018

Знову ці "острожани" кандидати з'являються звідусіль .....і несуть брєд кобили...

інтенсивно працювали над програмою розвитку 2 доби в Острозькій академії. Я повернувся до Києва, а прокинувшись уранці через три дні, я зрозумів, що маю йти в мери міста, бо люди, які написали план розвитку, мають самі ж його втілити. Проснувся, відійшов з бадуна і чом не стати мером? Чому не столиці?

Острожанка

12:38 19.01.2018

А чому місцеві жителі "аборигени"?Ми теж хочемо позитивних змін! І чому саме приїзджі студенти, які перебувають в Острозі тимчасово, мають впливати на життя міста? Вони мають долучатися! Має бути співпраця!

skyforce

20:54 20.01.2018

лол. Опря верни гроші, які позичив. собака ти сутула!

21 квітня
Вчора
19.04.2018
18.04.2018
17.04.2018
16.04.2018
15.04.2018
14.04.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин