Темношкіра Богородиця - святиня, що зберігається в острозькому музеї

В Острозі є унікальна ікона. Це чи не єдиний в Україні образ… темношкірої Матінки Божої з таким же темношкірим Немовлям на руках. Називається він «Арабська Богородиця» і є великою православною святинею! Її вшановують в Острозі з XVI століття.

Друкували книги для православного Сходу

Звідки взялися православні-араби? За часів, коли була єдина Вселенська церква, на Близькому Сході існувало кілька патріархатів. Бо тоді серед арабів були мільйони православних. Пізніше чимало з них перейшли в іншу віру, однак частина таки залишилася під православ’ям. Церкви були невеликі, але мали вагому духовну силу.

Острог на осередок слов’янської культури перетворив один з найвизначніших меценатів XV століття – великий литовський воєвода Костянтин Іванович Острозький. У маєтки входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл. Не дивно, що його володіння називали «Країною князя Острозького» (їх площа перевищувала сучасну Тернопільську область!). Молодший син Костянтина Василь став засновником Острозької академії й зажив слави як оборонець православ’я.

– Князі Острозькі підтримували контакти з тими патріархами, що були під владою мусульман, надавали їм матеріальну допомогу. Відомо, що навіть книги друкувались арабською мовою на пожертви родини, – розповідає Микола Павлович Манько, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острога. – А ті у свою чергу підкріплювали князів своїм духовним і моральним авторитетом у різних справах. Відомо, що у 1620 році саме Єрусалимський патріарх висвятив відновлену православну ієрархію Київської митрополії (українських та білоруських земель). Більшість ієрархів своїм навчанням і науково-літературною працею були пов’язані з Острозькою академією.

«Чорні», незвичні лики люди відразу сприйняли як святість

Є переказ, що раніше благословляли кня­зів Острозьких списками най­більш шанованих на православному Сході ікон. Їх дарували патріархи, що сюди прибували, або ж передавали через своїх посланців. Можливо, благословляли й «Арабською Богородицею».

Більше відомостей дає про незвичайну ікону мистецтвознавець, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника міста Острога Микола Бендюк:

– За легендою, колись Вселенський патріарх, перебуваючи після відвідин Єгипту в гостях у Костянтина Івановича Острозького, подарував князю ікону «Арабська Богородиця». На ній було зображено Богоматір з дитиною, де і Жінка, і Немовля виглядали, як люди негроїдної раси – з темним кольором обличчя, великими носами та масивними губами. Не розуміючи, чому святі лики такі темні й незвичні, острожани відразу визнали за іконою святість. Тож шанували її як чудотворну.

Коли вона була написана? Тут думки вчених розділились. Один з дослідників святині Йосип Новицький датував її ІХ століттям. Микола Миколайович має іншу думку, тож аргументує її:

– Найімовірніше, оригінал ікони «Арабська Богородиця» був привезений до Острога на початку XVI століття, але вже в другій половині XVIІ століття образ виявився у дуже поганому стані. Оскільки він вважався чудотворним, з нього зробили копію. Видно, іконописець під час роботи додав свої поправки в міру власного розуміння і відповідно до традицій уже його доби. Бачите? Стрілчасті брови, зменшена верхня губа… Вони видають майстра з місцевого середовища. У ликах майже повністю виключено площинність, добавлено стилістичні риси Острозької іконописної майстерні. Сам же оригінал ікони (ймовірно, коптського письма, XVI століття), згідно із церковними правилами, припускаю, був спалений, а попіл – розсіяний над річкою, щоб по ньому не ступала людська нога.

Святиня у музеї

Образ написаний на полотні олійними фарбами. Його уже неодноразово реставрували.

Оклад «Арабської Богородиці» відповідає другій половині XVIІ століття. Він виконаний карбуванням на срібній пластині та позолочений. За версією науковців, його могли замовити у когось із приїжджих майстрів. Бо стилістично оклад нагадує шати, які виготовляли золотарі у Вільні чи Кракові.

Сьогодні ікона «Арабська Богородиця» перебуває в експозиції краєзнавчого музею Острога. Але це не заважає вірянам прийти до неї й приклонитись, у тиші промовити свою щиру молитву, покаятись у гріхах і попросити про милість. Образ чудотворний, отже, прославлений чудесами.

Джерело: visnyk.lutsk.ua