Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Древній Острог - серце Волині

Острозький район створено в грудні 1939 року  В 1995 році  м.Острог віднесено до міст обласного підпорядкування .

Острожчина - південно-східний район Рівненської області на межі Малого Полісся та лісостепу з центром в м. Острозі. Територія району переважно висотно - рівнинна, змережана балками, ярами, лугами, культивованими ґрунтами, лісами, гаями. На півдні та сході особливо чарують прегарні краєвиди залісених висот, на лоні яких зринають киничні озерця, струмки, таємничі валуни, печери, улоговини. Найбільшими річками є Горинь, Вілія, Збитенка.

Найдавніші поселення на території Острога з'явилися в мідну добу (IV—III тис. до н. е.). На території району знайдені поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Археологічні дослідження довели, що Острожчина — один із найдавніших землеробських осередків у Європі, про що свідчить зображення рала на фрагменті миски, знайденої в с. Вільбівне.

Велика кількість поселень належить до трипільської цивілізації (група пам'яток у с. Хорів, поселення в Острозі, Краєві, майстерня з обробки кременю у Вілії). На археологічній карті району відмічено також поселення доби бронзи та доби гальштатту. Знаходимо на Острожчині також сліди перебування давніх германців — готів і гепідів 

Історія Острога

В Іпатіївському літописі (1100) є перша писемна згадка про Острог. Імовірно, що назва міста походить від давньослов'янського слова «острог», яке означає «укріплення», «місце, огороджене дерев'яним частоколом». З часу заснування Острог належав до Погоринського (Дорогобузького-Пересопницького) уділу, а дещо пізніше увійшов до складу Галицько-Волинського князівства.

Із середини XIV ст. Острог був резиденцією князів Острозьких. У Густинському літописі згадується про першого відомого князя Острозького — Данила. Літописець розповідає про його перемогу над військом польського короля Казимира III. З іменем цього князя пов'язують будівництво в третій чверті XIV ст. найдавнішої в Острозі кам'яної споруди — Вежі Мурованої.

Спадкоємець Данила Федір Данилович Острозький у перше згадується у грамоті 1385 pоку, коли він отримав у посаг за дружиною Агафією село Бродів. У грамоті польського короля Ягайла (1386), яка підтверджувала права князя Федора на Острог, місто вперше офіційно визнано спадковим володінням Острозьких. Резиденція роду Острозьких знаходилися в Острозі протягом трьох століть. У XVI ст. Острог належав до п'яти найбільших міст України. З 1585 року місто мало самоуправління за Магдебурзьким правом, його називали «Волинськими Афінами».

Острозька академія

Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні. Заснував її у 1576 р. політичний діяч, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь Костянтин Острозький. Значні кошти на розбудову академії виділила племінниця князя — Гальшка Острозька, ім'я якої овіяне численними легендами, а про сумну долю написано багато художніх творів. 

Викладачами академії були літератор Дем'ян Наливайко, грецький учений і релігійний діяч Кирило Лукаріс та ін. Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький. Будинки Острозької академії і друкарні не збереглися до наших днів. На тому місці — у сквері біля замку, сьогодні можна побачити лише пам'ятний знак у вигляді розгорнутої книги

Друкарня Івана Федорова

В Острозькому культурному осередку також виникло найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова, якою видрукувано греко-слов'янський «Буквар» — перший український підручник (1578), Новий Завіт (1580), «Хронологія» Андрія Римші — перший в Україні друкований поетичний твір, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія» (1581),  першу фундаментальну слов'янську «Граматику» .

13-18 століття

Під стягами Федора Острозького краяни у складі об'єднаних волинських полків у 1410 билися з тевтонськими лицарями у битві при Грюнвальді, обороняли край від набігів ординців, разом із князем Свидригайлом відстоювали непідлеглість волинського князівства чужинцям.

Острожани брали активну участь у селянсько-козацькому повстанні на чолі із Северином Наливайком (1594–1596), яке охопило Брацлавщину, Волинь, Київщину. Повстанці не раз захоплювали Острог, деякий час місто було центром антифеодальної боротьби, в ньому перебували тисячі повстанців разом з побратимами Северина Наливайка О. Гуменицьким, Ф. Гедройтом та його братом Даміаном Наливайком.

Населення краю брало активну участь у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Наприкінці липня 1648 в Острозі спалахнуло повстання міської бідноти, а в серпні сюди прибули багаточисленні селянсько-козацькі загони. В околицях Острога діяли загони Михайла Тиші, які допомогли Хмельницькому у його переможному поході на Львів та Замостя. Під час перебування в Острозі у грудні 1648 Б. Хмельницький видав свій універсал, в якому вимагав припинити утиски українського народу.

Острожани підтримали повстання селян і козаків під проводом Семена Палія (1702–1704), взяли участь у гайдамацькому русіта Коліївщині.

19 століття

У 1793 р. Острог ввійшов до складу Російської імперії і став повітовим містом. У 1795–1825 pp. він був адміністративним центром і єпископальною резиденцією Волинсько-Житомирської православної єпархії. За Острогом утвердилася назва «міста шкіл».

Певний час тут діяла духовна і вчительська семінарії, в 1860 р. відкрилася перша на Волині жіноча середня школа (жіноче училище ім. графа Д. Блудова). У Острозькій чоловічій гімназії навчалися майбутні академіки Агатангел Кримський, Оникій Малиновський, Іван Огієнко (митрополит Іларіон), генерал армії Олексій Антонов тощо.

У 1846 р. місто відвідав Тарас Шевченко. В різні роки в місті побували діячі українського відродження: Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Острозьку давнину вивчали Михайло Максимович, Іван Франко, Орест Левицький, Михайло Грушевський.

З метою збереження, реставрації, вивчення і популяризації пам'яток Острозької старовини у 1909 р. з ініціативи інтелігенції Острога утворилося братство імені князів Острозьких — релігійно-просвітницьке і краєзнавче товариство. Напередодні Першої світової війни зусиллями братства і завдяки народним пожертвам було реставровано визначну пам'ятку вітчизняної архітектури XIV ст. — Вежу Муровану на Замковій горі. 24 серпня 1916 р. у відреставрованих замкових приміщеннях відкрився історичний музей, в основу якого було покладено зібрані під керівництвом священика Михайла Тучемського (першого керівника і хранителя музею) колекції заснованого у 1910 р. братського давньосховища.

13 грудня
Сьогодні
Вчора
11.12.2017
10.12.2017
09.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин